December 14, 2014

08-14 грудня 2014 Україна: Головні теми тижня - Верховна Рада затвердила програму дій уряду

Верховная Рада утвердила программу действий правительства

Головні теми тижня 08-14 грудня 2014 року від інформаційного агентства "Дайджести та Аналітика Україна"

Верховна Рада затвердила програму дій уряду. Бюджет на 2015 рік відкликано з парламенту Кабінетом Міністрів для доопрацювання. МВФ поки не готовий виділити черговий транш стабілізаційного кредиту. У Донбасі оголошено "режим тиші". Конгрес США прийняв закон про підтримку України. Візит президента Порошенка до Південно-Східної Азії не приніс очікуваних результатів.

Діяльність нового уряду України

Депутати схвалили програму дій уряду, представлену прем'єр-міністром Яценюком. Кабмін отримав мандат довіри терміном на рік, протягом якого він не може бути відправлений у відставку.
Уряд України вніс до Верховної Ради проект державного бюджету на 2015 рік і тут же відкликав його для доопрацювання. У проекті нещадно урізані всі соціальні програми, при цьому податки на доходи олігархів не збільшені. Експерти переконані, що програма уряду являє собою набір декларацій і не містить рішучих реформ, необхідних для перелому ситуації в економіці. Прийнятий у такому вигляді бюджет призведе до зростання податкового навантаження, збільшення адміністративного тиску на підприємців, знищення малого та середнього бізнесу, зростання корупції і соціальної напруженості в країні.
Влада України під тиском кредиторів була змушена призначити іноземних громадян міністрами охорони здоров'я, фінансів, економіки. Бізнес-омбудсменом, який представлятиме інтереси українських і зарубіжних ділових кіл, призначено колишнього єврокомісара з питань оподаткування Шемету. Заступником міністра внутрішніх справ стане колишня громадянка Грузії Згуладзе.

Стан економіки, переговори з МВФ

Уряд України відновив переговори з МВФ про збільшення стабілізаційного кредиту. Фонд поки не готовий прийняти рішення про видачу чергового траншу через відсутність реальних реформ у країні. За оцінками МВФ, Україна потребує додаткової кредитної лінії у розмірі $15 млрд. Переговори президента Порошенка з керівництвом МВФ про виконання програми поточного стабілізаційного кредитування завершилися безрезультатно. Місія відновить роботу на початку січня 2015 року.
У Євросоюзі розуміють фінансові проблеми України та готові збільшити обсяг макрофінансової допомоги, розмір якої становить €1,61 млрд, хоча основним інвестором має виступати МВФ.
НБУ знизив офіційний курс гривні за тиждень на 0,18 грн/$ – трохи більш ніж на 1 %, до 15,71 грн/$. Вартість готівкового долара в обмінних пунктах – 16,35 грн/$, однак у продажі він відсутній. НБУ щоденно надає рефінансування комерційним банкам на суму від 2 до 7 млрд грн. Грошова маса в листопаді зросла на 1,3 % і досягла 972 млрд грн. На думку експертів, главі НБУ Гонтаревій нічого сказати парламентарям, що вимагали її звіту про діяльність регулятора у сфері валютної і монетарної політики.
Оцінки рейтингових агентств падіння української економіки за підсумками 2014 року не змінюються та коливаються в діапазоні 8-8,5 %. Про стан економіки говорить падіння до 20 % обсягів продажів ринку зовнішньої і медійної реклами. Більшість експертів прогнозують продовження спаду економіки України в 2015 році.
Кардинальні реформи та розкріпачення малого та середнього бізнесу могли б поліпшити ситуацію. Населення сподівається на зміну політики уряду під впливом кредиторів і союзників зі США та ЄС. Нездатність уряду впоратися із ситуацією та "затягування гайок" може призвести до соціального вибуху.
На думку віце-президента США Байдена, Україна не має права втратити ще один шанс на проведення реформ.

США підтримує Україну

Сенат та Палата представників Конгресу США переважною більшістю прийняли закони в підтримку України, які передбачають посилення санкцій щодо Росії, а також фінансову та військову допомогу Україні. Президент Обама може скористатися правом "технічного вето" і не підписати їх, побоюючись подальшого загострення відносин з Росією.
Міністр фінансів США Лью переконаний, що санкції, введені проти Росії, разом із триваючим падінням цін на нафту завдали подвійного удару по її економіці.
Посол США в Україні Пайетт на засіданні Атлантичної Ради у Вашингтоні назвав умовами вступу України до НАТО проведення реформ і волевиявлення українського народу. Керівництво НАТО ще раз підтвердило, що двері до Альянсу для України відкрито.

Режим "перемир'я" в Донбасі

9 грудня було оголошено "режим тиші", погоджений переговорної групою, що складається з російських та українських військових під егідою ОБСЄ, після чого припинилися масовані обстріли та атаки бойовиків. Бойові дії у Донецькому аеропорту, Авдіївці, у районі Дебальцевого, шосе "Бахмутка", Станиці Луганської і під Маріуполем тривають. Українські війська не відкривають вогонь у відповідь.
За повідомленням Генерального штабу, уздовж кордону з Україною сконцентровано близько 50 тисяч російських військовослужбовців у складі 40 батальйонно-тактичних груп, ще близько 10 тисяч – розміщено на територіях, контрольованих терористами ЛНР і ДНР. За оцінками фахівців, на озброєнні незаконних військових формувань перебуває близько 700 одиниць бронетехніки, половина з яких – танки. Через непідконтрольні ділянки кордону щодня на територію України потрапляють десятки одиниць бойової техніки. МЗС РФ як і раніше не визнає перебування російських військовослужбовців на території України.
Черговий російський "гуманітарний" конвой вторгся в Донбас. Українські прикордонники та міжнародні спостерігачі до перевірки конвою не допущені.
На думку президента Порошенка, режим "припинення вогню" дозволив зміцнити обороноздатність і провести технічне переозброєння армії.
Керівництво Німеччини та ОБСЄ задоволені зменшенням напруженості конфлікту в Донбасі та вважають, що основою врегулювання можуть бути тільки мінські домовленості.
У щотижневому звіті моніторингової місії ОБСЄ повідомляється, що буферна зона, яка має бути створена в Донбасі на основі мінських домовленостей, залишається небезпечною, оскільки бойовики відмовляються відводити важке озброєння та артилерію.

Продовження переговорів в "мінському форматі"

Незважаючи на раніше заявлену відмову від участі в переговорах у Мінську у форматі Росія-Україна-ОБСЄ за участю лідерів бойовиків, президент України все ж вирішив взяти в них участь. Представники терористичних Донецької і Луганської "народних республік" неодноразово заявляли про перенесення дати початку переговорів через необхідність "узгодження з керівництвом". Дата свідомо відтягалася керівництвом РФ у надії на те, що Конгрес США не прийме закон про військову підтримку України. Президент Порошенко наполягає на необхідності мирного розв’язання проблеми Донбасу, наданні населенню електроенергії та опалення, проте не називає можливості та терміни повернення територій Донбасу, контрольованих російськими військами та незаконними збройними формуваннями. На думку експертів, присутність у Мінську української сторони дозволить легітимізувати терористичні "республіки" й перетворити Донбас на сіру зону, подібну до Абхазії чи Південної Осетії.

"Холодна війна" з Росією

ВПС Росії постійно провокують сили НАТО на активні дії з перехоплення винищувачів і стратегічних бомбардувальників над Балтикою та Атлантикою. Рахунок інцидентів пішов на десятки, відзначено випадки небезпечного зближення із цивільними авіалайнерами.
Росія повсюдно проводить навчання ракетних військ стратегічного призначення та готується об'єднати частини ППО, ВПС і космічні війська в повітряно-космічні сили.
На думку колишнього глави НАТО Расмуссена, конфлікт між Альянсом і Росією може розтягнутися на десятиліття, а війна в Україні навряд чи припиниться найближчим часом.

Поїздка президента Порошенка в Сінгапур та Австралію


За оцінками міжнародних спостерігачів і ЗМІ, офіційні візити президента Порошенка до Південно-Східної Азії не принесли відчутних результатів ані на дипломатичному, ані на фінансовому фронті через неналежну підготовку переговорів. Налагодженню тісних контактів перешкоджають побоювання партнерів у відсутності реальних реформ і корупція в українських органах влади.

No comments:

Post a Comment