4—11 вересня 2016 Україна: Головні події і теми тижня

Головні теми тижня 4—11 вересня 2016 від "Digests & Analytics Ukraine"

Послання президента Порошенко Верховній Раді - МВФ розгляне виділення третього траншу кредиту 14 вересня - Кабмін розраховує на холодну зиму - Квартира депутата Лещенко - Рекордний урожай та земельне питання - Скандал навколо телеканалу "Інтер" - "Перемир'я" на Донбасі - "Примус Путіна до миру" та Мінські переговори - Реакція Верховної Ради на постанову польського Сейму щодо "Волинської різанини"

Послання президента Порошенко Верховній Раді

Осіння сесія Верховної Ради відкрилася щорічним посланням президента Порошенко, в якому він заявив, що крапку в питанні силового звільнення окупованої території поставлено. Єдиний шлях, який він бачить, - політико-дипломатичний з опорою на оборонні можливості армії, незважаючи на те, що на Донбасі знаходиться, за його словами, 6 тисяч російських військовослужбовців. В обороні Україна має спиратися на власні сили. Мобілізацію та військовий стан може бути оголошено тільки в разі відновлення відкритої російської агресії. Ухвалення поправок до Конституції про децентралізацію та особливий статус окремих районів Донбасу він поки не планує. Обмін Криму на "гарантії миру" є неприпустимим. Україна повинна відновити територіальну цілісність в межах 1991 року.
Порошенко заявив, що вступ до НАТО залишається стратегічною метою, однак рухатися у цьому напрямку потрібно поступово, тим більше, що в альянсі немає одностайної згоди з питання прийняття України.

Послання президента Порошенко Верховній Раді

Він стверджує, що падіння рівня життя населення є наслідком дій Росії, проте країні вдалося уникнути дефолту. Завдання Кабінету міністрів - перехід до зростання економіки після дворічного падіння, однак розвиток стримують військові витрати, для фінансування яких потрібне якнайшвидше ухвалення закону про спецконфіскаціі. При цьому армія потребує підтримки волонтерів, оскільки її фінансування, як і раніше, є недостатнім.
Порошенко виступає категорично проти дострокових парламентських виборів, оскільки, на його думку, це грає на руку Путіну, тому політикам не слід "розхитувати ситуацію". Верховна Рада має продемонструвати ефективну роботу, особливо в частині прийняття законів про дерегуляцію та децентралізацію.
Він наполягає на легалізації продажу земель сільськогосподарського призначення, оскільки відсутність ринку стримує інвестиції до аграрного сектора.
Порошенко стверджує, що боротьба з корупціонерами вже почалася, але результатів поки немає через те, що з моменту її початку минуло занадто мало часу.
Президент очікує від ЄС позитивного рішення по "безвізовому режиму" для українців найближчим часом.
Порошенко подякував депутатам за звернення до Константинопольського патріарха про надання автокефалії українській православній церкві, проте підкреслив, що церква в країні не стане державним інститутом.
Статус державної мови повинен зміцнюватися, при цьому він вважає за необхідне поважати права національних меншин на використання їхніх рідних мов.

Жодну з актуальних проблем за два з половиною роки президентства Порошенка не вирішено. Військові дії на Донбасі тривають, питання деокупації Криму відкладено на невизначений термін, промислове виробництво знаходиться в нижній точці, податкова реформа та зростання економіки поки що тільки в планах, тарифи зросли до рівня європейських, а "безвізовий режим" не стане подарунком для населення внаслідок падіння рівня життя. Найближчий час покаже, чи стануть пропозиції Порошенка основою для зростання економіки та добробуту громадян, чи залишаться лише побажаннями, як було з більшістю меседжів його попередніх послань.

МВФ розгляне виділення третього траншу кредиту Україні 14 вересня

14 вересня, після річної перерви, рада директорів МВФ розгляне питання про продовження кредитування України. Українські чиновники стверджують, що всі вимоги Фонду задоволено. Останньою такою вимогою було, судячи з усього, електронне декларування доходів чиновників, яке вдалося запустити 1 вересня.

МВФ продолжить кредитування України

Міністр фінансів Данилюк стверджує, що Україна до кінця місяця отримає ще й $1 млрд кредитних гарантій США після рішення МВФ про продовження програми розширеного кредитування.

Тим часом, Нацбанку вдалося заспокоїти валютний ринок продажем на аукціоні порівняно невеликих обсягів валюти - за тиждень резерви зменшилися лише на $87,8 млн. В результаті офіційний курс знизився з початку тижня на 20 коп - з 26,86 до 26,67 грн/$. В останній день тижня НБУ не виходив на міжбанк, при цьому обсяг угод практично не змінився у порівнянні з попередніми сесіями. Експерти не виключають можливості спекулятивних атак на гривню, особливо після виходу на міжбанківський ринок Нафтогазу для покупки валюти під імпортні контракти. Однак аналітики НБУ впевнені, що виділення третього траншу кредиту МВФ стане потужним стабілізуючим фактором. Валютний ринок України дуже слабкий, обсяг угод на ньому є незначним, він залежить від великих гравців та безпосередньо пов'язаний з динамікою цін на основні українські експортні товари на світових ринках.

Уряд планує закачати до ПСГ 17 млрд м3 газу на зиму

Глава Нафтогазу Коболєв заявив про готовність купувати газ в Росії, якщо Газпром запропонує прийнятні умови. Поки що Україна повністю обходиться поставками з Європи та газом власного видобутку. Уряд прийняв рішення про закачування до підземних сховищ 17 млрд м3, виходячи з песимістичного прогнозу температури у нинішньому опалювальному сезоні.

Рекордний врожай та земельне питання

Україна у 2016 році зібрала хороший урожай. За оцінками експертів, він може бути не меншим, ніж у 2014 році. Міністр агропромислового комплексу Кутовий заявив, що експорт зерна у наступному маркетинговому році буде близько 40 млн т, - на понад півмільйона тонн більше, ніж минулого року.

Україна зібрала рекордний урожай зернових

При цьому валютна виручка може виявитися нижчою за торішню у зв'язку із падінням цін на світовому ринку. На рівень продажів вплине рішення Єгипту заборонити імпорт пшениці з України та більшості інших країн через наявність в ній спор ріжків. Експерти вважають, що Україна зможе реалізувати надлишок зерна в Азії, однак ціна на нього впаде.

Ряд експертів вважає, що вільний продаж земель сільськогосподарського призназчення став би стимулюючим фактором для зростання агросектору. Мораторій на продаж землі завершується 1 січня 2017 року. Президент Порошенко у щорічному посланні парламенту зажадав, щоб депутати прийняли закон про продаж землі, і стверджував, що відсутність ринку стримує інвестиції до галузі.
Земельне питання є політичним. Влада так і не змогла дати гарантії суспільству, що при скасуванні мораторію землю не буде "під корінь" скуплено найбільшими сільськогосподарськими холдингами. На даний момент більшість селян здали свої паї в оренду таким холдингам, отримуючи натомість невеликі гроші, проте залишаючись при цьому власниками землі. Громадськість побоюється, що після дозволу продажу землю буде просто відібрано у селян, як це сталося у 90-і роки з приватизаційними сертифікатами.
Тому в робочому варіанті законопроекту про обіг земель сільськогосподарського призначення, який підготувало міністерство АПК, міститься положення про можливість продажу права оренди землі, яке можна буде використовувати в якості застави при кредитуванні фермерських господарств. Проте, в остаточному варіанті закону може з'явитися також можливість продажу землі, на якій наполягає Порошенко.

Квартира депутата Лещенко

Депутат Лещенко

Користувачі соцмереж вважають покупку дорогої квартири журналістом Лещенко, депутатом ВР від Блоку Порошенка, свідченням подвійних стандартів в його діяльності. На їхню думку, кошти для такої покупки повинні мати повністю легальне походження, інакше його поведінка не відрізняється від дій корупціонерів, з якими він "веде непримиренну боротьбу". Партія "Демократичний альянс", до політради якої увійшов депутат, жодним чином не відреагувала на скандал.
Національне антикорупційне бюро зобов'язалося перевірити законність походження коштів Лещенко протягом тижня. Більшість експертів сходяться на думці, що поведінка Лещенко завдала серйозного удару по зусиллям громадянського суспільства в боротьбі з корупцією.

Скандал навколо телеканалу "Інтер"

Скандал навколо "блокування" і "пожежі" на телеканалі "Інтер" триває цілий тиждень. Навколо будівлі центрального офісу каналу в Києві було зведено паркан, активісти і бійці добровольчих батальйонів провели пікет з вимогою закриття "Інтера". Керівництво телеканалу заявило про вчинення мітингувальниками злочину шляхом перешкоджання професійній діяльності журналістів, проте заяву до правоохоронних органів досі не подало.

Канал Інтер не змінюватиме свою інформполітику

Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Міятович та посольство США в Україні засудили підпал будівлі телеканалу.
Міністр внутрішніх справ Аваков повідомив, що співробітники відомства продовжують вивчення документів про співпрацю "Інтера" з владою самопроголошеної "Донецької народної республіки", але поки що не змогли знайти в діях журналістів складу злочину. Національна рада з питань телебачення та радіомовлення повідомила, що у неї не вистачає повноважень для позбавлення телеканалу ліцензії на мовлення. За словами голови Ради Артеменко, процедура припинення дозволу може тривати роками.
Згідно з рейтингами компанії Nielsen, "Інтер" втратив статус "першої кнопки" для українських глядачів, опустившись на третє-четверте місце за популярністю серед різних вікових категорій. Експерти сумніваються, що скандал навколо каналу підніме його популярність. На відміну від інших каналів, що активно розвивають комунікацію з глядачами через мережу Інтернет, канал "Інтер" та його новинні служби приділяють розвитку цього напрямку замало уваги, концентруючись на просуванні через ефір російськомовного контенту та просуваючи меседжі про дружбу з Росією та ностальгію по СРСР.
Керівництво телеканалу "Інтер" заявило, що не збирається змінювати редакційну політику новинного контенту на вимогу протестувальників. Ряд експертів вважає "підпал" цілеспрямованою провокацією з метою відволікання уваги від антиукраїнської риторики каналу та створення картинки "переслідування вільних ЗМІ" для російських телеканалів і міжнародного співтовариства.

"Перемир'я" на Донбасі

На Донбасі відновилися бойові дії

Обстановка на Донбасі знову загострюється, незважаючи на постійні заяви штабу антитерористичної операції про те, що вона "зберігає ознаки деескалації та залишається контрольованою". Щодня фіксується використання бойовиками важкої артилерії. У зведеннях з'являється інформація про загиблих та поранених на фронті українських військовослужбовців. Керівник української групи Спільного центру з контролю та координації (СЦКК) Кременецький стверджує, що на лінії фронту після декількох днів відносного затишшя поновилися масові обстріли нашої території бойовиками з важких мінометів та артилерії. Він стверджує, що більшість випадків порушення режиму припинення вогню носить провокативний характер з метою відкриття вогню у відповідь з боку українських військ. Крім того, Кременецький констатував суттєве збільшення інтенсивності ведення бойовиками авіарозвідки з використанням БПЛА. Розвідка повідомляє про те, що перекидання на територію, контрольовану бойовиками, важкої військової техніки, боєприпасів та палива з Росії триває.

"Примус Путіна до миру" та мінські переговори

Після зустрічей на саміті "великої двадцятки" з лідерами провідних західних країн президент РФ Путін заявив про готовність повернутися до "нормандського" формату переговорів про врегулювання на Донбасі. Канцлер Німеччини Меркель стверджує, що під час відсутності президента Порошенка на саміті жодних рішень щодо України прийнято не було. Заступник голови адміністрації президента Єлісєєв повідомив про підготовку зустрічі голів "Нормандської четвірки", яка може відбутися в Берліні вже найближчим часом.
Генеральний секретар НАТО Столтенберг заявив про продовження підтримки України, незважаючи на тиск з боку РФ. За його словами, до Альянсу по допомогу може звернутися будь-яка незалежна держава. Однак підтримка України не означає припинення діалогу з Росією.
Голови міністерств оборони США та України підписали угоду про співпрацю у військовій сфері.

Паралельно США та ЄС продовжують політику санкцій щодо Росії, примушуючи її до врегулювання конфлікту на Донбасі. США розширили список санкцій, включивши до нього ще 11 компаній з Росії, окупованого Криму та вільних податкових зон, пов'язаних із виробництвом та постачанням російських озброєнь. Цим юридичним особам заборонено постачати будь-які товари, що їх було вироблено в США. Загалом в списку 81 компанія з 86 найменуваннями. Для підприємств, пов'язаних з Газпромом, запроваджується ліцензування поставок обладнання для розвідки або видобутку нафти та газу на арктичному шельфі. В ЄС досягнуто домовленості про продовження санкцій відносно 146 осіб та 37 компаній, які пов'язані з російською агресією в Україні. Рішення планується прийняти до 15 вересня.
Росія і її союзники вживають контрзаходи. Президент Чехії заявив, що Крим ніколи не повернеться до складу України. За його словами, колишній керівник СРСР Хрущов зробив дурість, віддавши півострів Україні. МЗС Чехії не відреагувало на вимогу України про закриття "представництва ДНР" в Остраві. У Відні самопроголошена "Луганська народна республіка" також готується відкрити своє "консульство". 7 вересня "президент Придністров'я" Шевчук підписав указ про початок підготовки до приєднання до Росії на підставі результатів "референдуму" 2006 року. На ньому переважна більшість жителів невизнаної республіки проголосували за приєднання до Россіі. Тим більш, що Росія ігнорує рішення стамбульського саміту 1999 року, згідно з яким вона повинна була вивести війська та озброєння з території Придністров'я. У серпні 2016 року російські війська та "збройні сили ПМР" провели спільні військові навчання. Оскільки влада ПМР повністю підконтрольна Путіну, можна зробити висновок, що влада РФ зробила крок до ескалації ситуації в регіоні.

Заступник голови місії ОБСЄ Хуг висловив упевненість, що існує можливість покласти край військовому конфлікту на Донбасі. Він побачив прогрес у дотриманні режиму припинення вогню та закликав сторони до повної довіри. Міністр закордонних справ Клімкін заявив голові МЗС Німеччини Штайнмайеру, що "режим тиші" протримався лише 1-2 дні, після чого обстріли поновилися, а спостерігачі місії ОБСЄ не мають змоги перевіряти всю територію, контрольовану бойовиками. Крім того, за словами Клімкіна, в Мінську російська сторона спробувала залучити до переговорів осіб, стосовно яких в Україні відкрито кримінальні справи.

Зустріч трьохсоронньої контактної групи у Мінську

У Мінську відбулася чергова зустріч Тристоронньої контактної групи по врегулюванню на Донбасі. В ході переговорів було констатовано, що режим припинення вогню "в цілому дотримується". Всі сторони погодилися, що припинення вогню має стати безстроковим.
Було досягнуто домовленості щодо відновлення залізничного сполучення на перегонах Попасна-Кадиївка (Стаханов) та Майорськ-Горлівка, якими доставляється вугілля з окупованої території на українські ТЕС. Спецпредставник ОБСЄ на переговорах Сайдік повідомив, що 21 вересня в Мінську відбудуться переговори міністерств енергетики України та Росії з енергопостачання Донбасу.
Член української делегації Айвазовська заявила, що Росія, "ДНР" та "ЛНР" свідомо йдуть на зрив домовленостей по Донбасу і готуються до проведення "місцевих виборів" на окупованій території 6 листопада. Свідченням підготовки до "виборів" служить проведення в "республіках" так званих "праймеріз" - первинних відборів кандидатів. У разі проведення бойовиками "місцевих виборів" на Донбасі ОБСЄ не буде проводити їхній моніторинг.
Експерти вважають, що до зустрічі керівників "Нормандської четвірки" переговори в Мінську не рушать з мертвої точки.

Реакція українського парламенту на резолюцію польського Сейму щодо "Волинської різанини"

Верховна Рада відповіла польському Сейму

Верховна Рада прийняла постанову у відповідь на рішення польського Сейму визнати "Волинську різанину" геноцидом. На думку голови "Майдану закордонних справ" Яременко, прийняття такої постанови є ще менш аргументованим документом, ніж рішення Сейму, воно містить в собі безліч емоційних епітетів та ярликів. При цьому аргументація української позиції в заяві відсутня, лише висловлено незадоволення самим рішенням Сейму. Документ містить ряд звинувачень на адресу польської сторони і не дає польській та українській громадськості відповідь на питання, які саме кроки збирається зробити українська влада.