4–10 липня 2016 Україна: Головні події і теми тижня

Головні теми тижня 4–10 липня 2016 від "Digests & Analytics Ukraine"

"Тарифний популізм" – Депутата Онищенка позбавлено недоторканності – Операція "Антибурштин" – Хресна хода на Київ – Ситуація на Донбасі погіршується із кожним днем ​​– Торгова війна України та Росії – Підсумки саміту НАТО у Варшаві для України

"Тарифний популізм"

Уряд намагається закрити діру у бюджеті за рахунок підвищення тарифів. Без збалансованого бюджету шанси на отримання наступних траншів кредиту МВФ та інших фінансових донорів різко падають. Підвищення цін на комунальні послуги відбулося як шляхом простого підняття тарифів, так і введення "формули" розрахунку ціни на енергоносії. Це не привело ні до зростання якості послуг, ні до модернізації мереж, які зношені не менше ніж на 2/3. Кабмін назвав нові ціни "справедливими й ринковими". Однак весь ринок комунальних послуг монополізовано, споживачів позбавлено можливості вибирати постачальника. Це призводить до масового зубожіння населення та неминуче виллється у масові неплатежі та підвищення протестних настроїв у суспільстві. А після початку опалювального сезону такий сценарій майже неминучий.

У зв'язку з цим Київрада прийняла постанову про мораторій на підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги до 1 жовтня 2016 року. Прем'єр-міністр Гройсман назвав це рішення "популістським" і заявив, що підняття тарифів Київ може компенсувати за рахунок 4 млрд грн, що є в його розпорядженні. На думку депутата Власенка, дешевого газу українського видобутку цілком вистачить для обігріву домогосподарств. При цьому він вважає повноваження Київради недостатніми для прийняття рішення про зниження тарифів.

Радикальна партія та Батьківщина заблокували трибуну парламенту, доки не буде переглянуто тарифну політику. Депутати Народного фронту – "комбати", розблокували трибуну на один день, що дозволило прийняти кілька законів. Однак наступного дня роботу парламенту було знов заблоковано. Глава Верховної Ради Парубій назвав блокувальників "популістами", що розхитують політичну ситуацію. Він заявив, що мета двох партій – дострокові вибори. Відповідно до більшості опитувань громадської думки, Батьківщина та Радикальна партія в разі перевиборів помітно збільшать свою присутність у парламенті, а партія Народний фронт, представником якої є Парубій, покине Верховну Раду.

Акція профспілок проти підвищення тарифів

У Києві відбулася багатотисячна акція профспілок із вимогами скасування підвищення тарифів. Учасники маніфестації пройшли Хрещатиком. Після коротких мітингів під будівлями Кабміну демонстранти розійшлися. Спостерігачі звернули увагу на те, що плакати маніфестантів були виготовлені на професійному обладнанні.

Влада відчуває, що з тарифами вона перегнула палицю. Левову частку у ціні на комунальні послуги займає ціна на енергоносії. Національна комісія з регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) установила тарифи на вугілля та газ, виходячи із формули: ціна на європейському хабі плюс транспортування до України, плюс прибуток компаній, плюс податки. Це призводить до того, що енергоресурси для українців коштують дорожче, ніж в Європі, а відпускна ціна електроенергії, виробленої тепловими електростанціями, зросла на 15-20 %. При цьому весь необхідний обсяг газу та вугілля видобувається на території України. Багато економістів вважають, що це є прямим обманом споживачів і дозволяє отримувати надприбутки власникам підприємств – постачальників послуг. Віце-прем'єр-міністр Розенко заявив, що Кабмін ініціював перегляд формули розрахунку ціни на електроенергію, введену НКРЕКП.

Міністр соціальної політики Рева стверджує, що раніше уряд за рахунок низьких цін на комунальні послуги змушений був дотувати Нафтогаз. За його словами, наразі субсидії отримують 9 із 15 млн домогосподарств. Подальші кроки уряду буде спрямовано на підвищення мінімальних пенсій і зарплат. Рева запевнив, що одержувачі субсидій заплатить за газ і тепло не більше 12 % від сукупного доходу. Однак для внутрішніх переселенців та осіб, що винаймають житло, субсидії недоступні.

Депутата Онищенка позбавлено недоторканності

Верховна Рада позбавила недоторканності депутата Онищенка й дала прокуратурі згоду на його арешт і притягнення до кримінальної відповідальності. Сам Онищенко на засіданні був відсутній. За даними Національного антикорупційного бюро (НАБУ), він виїхав за кордон. НАБУ опублікувало документи, що свідчать про причетність адвокатів депутата Онищенка до його злочинної діяльності. В їх офісах було проведено обшуки. Розслідування справи триває.

Спостерігачі зазначають, що ціни на скраплений газ для автомобілів на заправках, які, за їхніми припущеннями, контролювалися групою Онищенка, відразу ж після його від'їзду за кордон знизилися, а потім – підскочили на чверть. Це може свідчити, що бізнес перейшов в інші руки, і нові господарі захотіли різко збільшити його прибутковість.

Операція "Антибурштин"

Генеральна прокуратура, МВС і СБУ провели в Рівненській області операцію проти організованого злочинного угруповання, яке "кришувало" незаконний видобуток бурштину. Серед її учасників – заступник прокурора області, працівники СБУ, чинні та відставні поліцейські, голови районних адміністрацій, кримінальні авторитети. Силові структури провели понад 100 обшуків, вилучено велику кількість цінностей, валюти, необробленого бурштину. Генпрокурор Луценко оголосив про звільнення прокурора Рівненської області та повну заміну керівництва обласної прокуратури.

Затримано 5 осіб із керівництва кримінального угруповання. Луценко пообіцяв знизити їм терміни ув'язнення, якщо вони почнуть співпрацювати зі слідством.

Операція "Антибурштин"

2010 року Верховна Рада прийняла закон, що дозволяє видобуток бурштину-сирцю фізичними особами та організаціями за заявою без конкурсу. Дозвіл видають місцеві органи влади. Бурштин в Україні можна видобувати всім Поліссям. Вартість напівдорогоцінного каміння за кордоном набагато вища, ніж на внутрішньому ринку. За оцінками фахівців, Україна може фінансувати військовий бюджет тільки за рахунок надходжень від рентних платежів за видобуток. Луценко запропонував легалізувати видобуток бурштину, однак він, мабуть, не в курсі, що закон про бурштин уже прийнятий. Для того, щоб ввести рентні платежі і видобуток на конкурсній основі, необхідно внести зміни до чинного закону.

Більшість фігурантів справи після обшуків продовжують працювати. Журналісти повідомляють про незаконний видобуток бурштину, що й наразі триває. Деякі експерти вважають, що метою операції "Антибурштин" було взяття під контроль фінансових потоків від незаконного обігу напівдорогоцінного каміння.

Хресна хода на Київ

3 липня із Святогірської Лаври у Донецькій області в напрямку Києва вийшла хресна хода "миру, любові та молитви за Україну". 9 липня така сама хода стартувала із Почаївської Лаври. 27 липня, у день хрещення Русі, у Києві дві ходи мають зустрітися біля Києво-Печерської Лаври. Усі три лаври контролює Московський патріархат. На думку аналітиків, за благими намірами криється спроба розгойдати ситуацію в країні й поглибити розкол між церквами після невдачі, якої московський патріархат зазнав на Всеправославному соборі на Криті.

Хресна хода на Київ

У Харкові учасники "хресної ходи" провели маніфестацію. Вони використовували "георгіївську символіку" та значки із портретом імператора Миколи II. У поході колону супроводжують люди у камуфляжі. Це дає підстави припустити, що ФСБ готує серйозну акцію в Києві, спрямовану на дестабілізацію ситуації у країні.

Спецслужби поки не виявляють активності в локалізації загрози, мабуть побоюючись звинувачень у переслідуваннях громадян за релігійним принципом. Однак "зелені чоловічки" у складі учасників "хресного ходу" можуть дестабілізувати ситуацію в столиці, тим паче, що маршрут колон проходить поруч зі стратегічними об'єктами – військовими підприємствами, транспортними вузлами та пунктами збору призовників.

Ситуація на Донбасі погіршується із кожним днем

Напруження боїв на Донбасі зростає. Армія щодня зазнає втрат, кількість поранених і вбитих військовослужбовців йде на десятки. Волонтери повідомляють про серйозні втрати українських військ – набагато більші, ніж за даними штабу АТО. Важких втрат зазнають і бойовики, серед яких є російські військовослужбовці. Українська армія часто не відповідає адекватним вогнем на обстріли. Нинішня ситуація нагадує 2014 рік, коли війська, що перебували у прикордонній смузі, піддавалися обстрілам із Росії і зазнавали втрат, не маючи наказу на вогонь у відповідь. Заступник глави місії ОБСЄ Хуг повідомив, що за останній тиждень кількість зафіксованих спостерігачами обстрілів на Донбасі зросла втричі – майже до 3 тис. Бойові дії ідуть усією лінією фронту у Донецькій області, під обстріли потрапили позиції армії і населені пункти в Луганській області. Найбільшу інтенсивність зіткнень зафіксовано в Мар'їнці, промисловій зоні Авдіївки, в околицях Горлівки, на дебальцевському напрямку і світлодарському виступі.

Бойовики активно використовують важку артилерію та самонавідні боєзапаси, що збільшує втрати української армії. Росія вбачає Донбас як полігон для бойової підготовки своїх військ в умовах реальної війни. Окупаційна армія безперервно веде розвідку передових позицій української армії за допомогою безпілотників і диверсійних груп.

Новітній комплекс "Грань" армії РФ

Спікер адміністрації президента з питань АТО Лисенко заявив, що українська армія не збирається ні на кого нападати, а лише готується до відбиття агресії. Тим самим він підтверджує, що українське керівництво не збирається звільняти Донбас. Влада приховує реальні цифри втрат, щоб не розбурхувати суспільство. Депутат Савченко заявила, що війна скоро закінчиться, і в Україні настане мир.

ОБСЄ подовжила мандат спостерігачів на пунктах пропуску Донецьк і Гуково на російсько-українському кордоні на ділянці, контрольованій бойовиками "ЛНР". Росія заблокувала рішення про розширення мандата місії на всю неконтрольовану ділянку кордону.

Росія тримає паузу й дає зрозуміти, що у будь-який момент може почати наступ. Експерти та громадськість не вірять, що дипломатичними методами можна змусити російські війська піти з Донбасу, де вже побудовані довготривалі оборонні споруди та постійно посилюється військове угруповання.

Торгова війна України і Росії

Росія намагається впливати на Україну по всіх фронтах, у тому числі й економічно. В умовах хронічного дефіциту бюджету будь-які заходи, що обмежують експорт, відчутно б'ють по Україні. 1 січня президент РФ Путін підписав указ, за ​​яким до 2017 року практично повністю припиняється транзит товарів через Росію у Казахстан. Вантажівки мають бути обладнані датчиками системи ГЛОНАСС та опечатані спеціальними печатками. Водії зобов'язані мати спеціальні облікові талони. Перевезення мають здійснюватися тільки через територію Білорусі.

Указом від 1 липня Путін посилив вимоги до перевізників. Заборонено перевозити автомобільним або залізничним транспортом товари, що мають ненульову ставку мита або включені до списку санкцій. Крім того, заборонено перевезення до Киргизстану.

Росія заборонила транзит українських вантажів

Уряд Росії має право дозволити такий транзит у разі звернення урядів Казахстану та Киргизстану. Казахстан практично відразу ж скористався цією можливістю та звернувся до Росії з проханням розблокувати транзит критично важливого імпорту з України. Таке рішення помітно вплинуло на товарообіг України з Казахстаном. Якщо за минулий рік його обсяг становив $800 млн, то за перший квартал – лише $130 млн. Український уряд збирається звернутися до СОТ зі скаргою на дії Росії, яка порушує правила організації. Відповідно до правил СОТ, будь-які обмеження не можуть тривати більше півроку.

Як дзеркальні заходи Кабінет міністрів подовжив санкції на імпорт продуктів із Росії до 2018 року. Крім того, українські виробники шукають інші маршрути транзиту, одним із яких може стати "новий шовковий шлях", що проходить через Чорне море, Грузію, Азербайджан із кінцевою точкою в порту Актау (Казахстан). Росія потурбувалася, щоб цей шлях також був небезпечним, завчасно посиливши свою Каспійську флотилію. Подальший розвиток ситуації прогнозувати складно. Вона повністю залежить від дій Росії.

Підсумки саміту НАТО у Варшаві для України

У Варшаві 8-9 липня відбувся черговий саміт НАТО. Напередодні саміту Київ відвідав держсекретар США Керрі, який провів переговори з урядом України для звірки позицій.

Саміт був багатоплановим. Одним із його головних результатів стало підписання угоди про поглиблення стратегічної співпраці НАТО та ЄС. Крім того, було погоджено розміщення 4 інтернаціональних батальйонів у Польщі та країнах Прибалтики. Під командування альянсу передано систему протиракетної оборони, що складається із кораблів США, розташованих в іспанському порту Рота, радара в Туреччині та підрозділу перехоплення в Румунії.

Кібербезпека визнана таким самим важливим компонентом оборони, як і всі інші. Країни – члени альянсу зобов'язані вжити заходів для захисту свого кіберпростору.

США домоглися прийняття рішення про підвищення частки витрат на оборону інших країн альянсу до 3 %.

Спеціально для Росії було заявлено, що напад на одну із держав – членів альянсу буде розцінено як напад на весь північноатлантичний блок. При цьому лідери країн і Генеральний секретар НАТО Столтенберг постійно підкреслювали, що всі прийняті рішення носять суто оборонний характер і не збільшують загрозу для Росії.

Ітогова прес-конференція саміту НАТО у Варшаві

У підсумковому документі всі лідери альянсу одностайно заявили про підтримку суверенітету й територіальної цілісності України. НАТО збільшить допомогу Україні та Грузії, а також продовжить підтримку Молдови. Підтримку України буде продовжено в рамках Хартії про особливе партнерство. Було схвалено Комплексний пакет допомоги Україні та високо оцінені зусилля українського керівництва в мирному врегулюванні конфлікту. План складається із більш ніж 40 напрямків підтримки України у проведенні реформ. НАТО зажадала від Росії скасування анексії Криму та припинення нарощування військового угруповання на півострові, які негативно впливають на стабільність у Чорноморському регіоні. Крім того, лідери альянсу зажадали від РФ забезпечення доступу міжнародних моніторингових місій до Криму для фіксації порушень прав людини. Саміт закликав східноєвропейських членів альянсу якомога швидше позбутися зброї російського виробництва.

У рамках саміту НАТО відбулося засідання комісії Україна–НАТО. Альянс підтримує прогрес України у проведенні реформ, незважаючи на складні обставини. При цьому партнери зазначили, що проблеми залишилися та вимагають прискорення реформ, перш за все, у сфері боротьби з корупцією. НАТО продовжить підтримку України в модернізації її обороноздатності. Було підкреслено, що незалежна, суверенна та стабільна Україна – ключ до європейської безпеки.

РФ посилює стан нестабільності на Донбасі, кількість порушень режиму припинення вогню різко зросла. Лідери країн НАТО та України закликали Росію вплинути на бойовиків і виконати зобов'язання, взяті на себе при підписанні мінських домовленостей, припинити військову, політичну та фінансову підтримку бойовиків.

Від України партнери зажадали виконання політичних пунктів домовленостей, зокрема, проведення виборів в "окремих районах Донецької і Луганської областей" (ОРДЛО) як тільки дозволять умови безпеки.

На підсумковій прес-конференції Порошенко заявив, що агресія Росії є викликом для безпеки країн НАТО. Президент повідомив про запуск альянсом нового трастового фонду для допомоги у розмінуванні на Донбасі.

За його словами, вступ до НАТО підтримують більше половини українців, що свідчить про зміну менталітету українського суспільства. Він повідомив, що запущено процес, який дозволить країні отримати статус поглибленого партнера північноатлантичного блоку. У той самий час Порошенко заявив, що Україна не готова до вступу в НАТО, хоча таку можливість підтвердив Бухарестський саміт 2008 року. Генеральний секретар НАТО Столтенберг заявив, що Україна має самостійно прийняти рішення про вступ до альянсу, але наразі ця тема не стоїть на порядку денному.

У підсумковому документі саміту НАТО Росія перекваліфікована з основної загрози на "виклик". У черговий раз заявлено про готовність до конструктивного діалогу з Росією. Таким чином, НАТО продемонструвала, що можливість приєднання до альянсу стає все більш примарною, хоча підтримку України буде посилено. У цілому, президент РФ Путін має бути задоволений результатами саміту, оскільки саміт повністю не виключив Україну зі сфери його впливу й не продемонстрував готовність підвищити градус відносин у разі розширення агресії на Донбасі. При цьому Москва висловила своє невдоволення підсумковим документом, заявивши, що НАТО вживає зусилля для дестабілізації міжнародної обстановки.