May 02, 2016

25 квітня – 1 травня 2016 Україна: Головні теми і події тижня

Головні теми тижня 25 квітня 1 травня 2016 від "Digests & Analytics Ukraine"

Уряд різко підвищив ціну на газ для населення – Тридцята річниця Чорнобильської трагедії – Прокурори обрали раду та кваліфікаційну комісію – НБУ пом'якшив валютні обмеження – Кримський суд заборонив Меджліс – Мінські переговори й "вибори" на Донбасі – Звільнено голову Луганської військово-цивільної адміністрації

Газ для населення подорожчав у півтора рази

Із 1 травня підвищуються ціни на газ у півтора рази – до 6879 грн/м3, що призведе до підвищення послуг гарячого водопостачання та опалення майже на 80 %. Віце-прем'єр-міністр Розенко запевняє, що малозабезпечені українці не відчують підвищення цін, оскільки субсидії буде скориговано.
Підвищення ціни на газ уряд називає "встановленням ринкових цін". Однак ринковими ціни можуть бути тільки за умов вибору серед кількох постачальників. Деякі економісти заявляють, що ціна на газ є класичною монополією, яку має регулювати Антимонопольний комітет. Заява чиновників уряду про те, що підвищення ціни буде покрито за рахунок субсидій, є введенням громадськості в оману, оскільки в умовах фактичної війни з Росією, розкрадання бюджету та непрацюючої економіки "субсидії" можуть бути взяті тільки із зовнішніх запозичень. Експерти підкреслюють, що економіка, в якій більше половини домогосподарств отримують субсидії, нежиттєздатна. "Компенсаційне" підвищення мінімальної зарплати та пенсії на 6 % не тільки не компенсує зростання цін на 80-150 %, але й призведе до подальшого зубожіння населення та зменшення платежів тими, хто раніше міг платити за комунальні послуги. Середня сума оплати комунальних послуг для стандартної квартири в опалювальний сезон буде набагато вищою за прожитковий мінімум. Система субсидій не стимулює громадян займатися економією енергоресурсів. За відсутності приладів обліку та розрахунку споживання "за середнім значенням" власники газорозподільних компаній та обленерго отримують надприбутки, оскільки реальне споживання послуг, за оцінками різних джерел, є набагато нижчим. Зниження урядом "нормативів" для розрахунку субсидій є спробою стримати апетити власників. При цьому більшість компаній-постачальників зареєстровані в офшорних зонах і показують збитки, а інформація про реальну вартість їхніх послуг відсутня.
Рішення про підвищення цін на газ, на яке не зміг зважитися уряд Яценюка, новий Кабінет міністрів прийняв відразу ж. Експерти оцінюють такий крок, як прагнення Порошенка та його оточення показати МВФ та іншим донорам, що українська влада готова на непопулярні кроки заради відновлення співпраці й отримання нових кредитів. Введення єдиного тарифу для різних категорій споживачів дозволить уникнути корупційних схем, які грають на присвоєння різниці в цінах, однак без антимонопольного регулювання призведе до простого підвищення цін.

Прокурори обрали свою раду

У Києві відбулася конференція працівників прокуратури, призначена колишнім генеральним прокурором Шокіним у день його звільнення. Конференція обрала раду прокурорів та прокурорську квоту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії. Саме ці органи прийматимуть рішення про призначення, звільнення та покарання працівників відомства. За задумом авторів закону, це має мінімізувати вплив політиків на прокуратуру. Однак реформа відомства так і не відбулася, основний кадровий кістяк залишився тим самим. Новий генеральний прокурор за існуючих умов буде позбавлений можливості приймати кадрові рішення. Саме ця причина стала офіційною версією відмови від посади генпрокурора глави парламентської фракції Блоку Порошенка  – Луценка. Спроби деяких депутатів прийняти поправки до закону, що відкладають проведення конференції, не були підтримані Верховною Радою.
Тепер, на думку експертів, відомство "закриється" від будь-яких змін, а існуюча система буде зцементована. Керівництво прокуратурою, найімовірніше, реально здійснюватиметься командою колишнього генпрокурора, повністю лояльною президентській адміністрації. На думку депутата Чумака й колишнього заступника генпрокурора Каська, ризики, які несе створення органів прокурорського самоврядування, колосальні, оскільки в процесі проходження конкурсного відбору структура відомства оновилася лише на 15 %. Експерти вважають відомство "цементом" корупційної структури влади. Без внесення істотних змін до закону про прокуратуру її реформа неможлива. Однак нинішній склад парламенту навряд чи підтримає такий законопроект.

Тридцята річниця катастрофи на ЧАЕС

Україна відзначила 30-річчя аварії на Чорнобильській АЕС. Тільки зараз починає розкриватися реальна картина того, що сталося. Величезна кількість людей, які взяли участь в ліквідації аварії, так і не отримали статусу та спеціальних надбавок; з іншого боку, пенсії і соціальні виплати отримують особи, які не брали участі в ліквідації аварії і відновлювальних роботах. Наведення порядку з виплатами – нагальне завдання органів соціального забезпечення в умовах урізаного бюджетного фінансування, проте наразі відновити документи та перевірити права на отримання пільг часто не є можливим. Крім того, неможливо навіть наближено оцінити наслідки радіоактивного опромінення населення. Комплексне дослідження впливу малих і середніх доз опромінення на здоров'я мільйонів людей так і не було проведено.
Міжнародна донорська конференція в Києві зібрала $87 млн ​​для проведення робіт з ліквідації наслідків аварії. Ця сума менше від запитаної Україною навіть для будівництва сховища відпрацьованого ядерного пального, але уряд пообіцяв економно витрачати кошти та добудувати сховище до кінця 2016 року. Президент Євросоюзу Туск підтвердив готовність Європи надавати всебічну підтримку в ліквідації наслідків катастрофи.

Ситуація на фінансовому ринку стабільна

Міністерство фінансів успішно розмістило два випуски облігацій внутрішньої держпозики на загальну суму 5,8 млрд грн та один випуск зовнішньої позики й державних деривативів на $430 млн. Експерти ринку позитивно оцінили реструктуризацію боргу "Укравтодору" перед російським банком ВТБ на суму $101 млн, при цьому було списано чверть суми. Термін погашення перенесено на 1 вересня 2019 року. Як й у випадку із боргами Києва, корпоративні борги стали державними зобов'язаннями.
Валютний ринок протягом кількох тижнів досить стабільний. За квітень НБУ поповнив золотовалютні резерви на $528,6 млн, більше половини цієї суми куплено на аукціонах за останній тиждень. Прес-служба регулятора заявила, що банк не прагне підтримувати фіксований курс, а збільшення пропозиції валюти пов'язане зі зростанням експортних цін на сталь і залізну руду.
На тлі оптимістичних прогнозів міністерства економічного розвитку, НБУ оголосив про пом'якшення валютних обмежень. 28 квітня було скасовано вимогу щодо обов'язкового продажу валюти для кредитів від нерезидентів на оплату імпорту, що дозволить банкам залучати іноземні кредити без втрат на курсовій різниці. Наступний анонсований крок – дозвіл виведення дивідендів нерезидентами, який може бути прийнятий після обговорення з МВФ та оцінки потенційного обсягу виведених коштів.

Кримський суд заборонив Меджліс

Російський суд виніс рішення про визнання Меджлісу кримськотатарського народу екстремістською організацією та заборону його діяльності. Представники Меджлісу заявили, що оскаржать це рішення протягом місяця. Глава Меджлісу Чубаров заявив про перехід на надзвичайний режим роботи та переведення центрального офісу організації до Києва.
Кримські ЗМІ та спостерігачі повідомляють про продовження тиску на незалежних журналістів і кримськотатарських активістів. Президент Порошенко вважає заборону Меджлісу "злочинним рішенням, на яке має відреагувати весь цивілізований світ". МЗС України, представники міжнародних організацій вважають заборону Меджлісу актом дискримінації корінного народу Криму та закликають владу Росії скасувати його.
Експерти стверджують, що РФ поступово перетворює Крим на військову базу та прагне витіснити за межі півострова неблагонадійних осіб, до числа яких потрапили кримські татари. Будь-який кримський татарин тепер може бути визнаний членом терористичної організації і підданий переслідуванню.

Мінські переговори та "примус України до миру"

Протягом тижня ситуація у зоні бойових дій на Донбасі була стабільно напруженою, бойовики та окупаційна армія постійно обстрілювали позиції української армії із важкої артилерії. У ході боїв, за офіційними даними, загинуло п'ятеро військовослужбовців, понад 20 – поранено.
Унаслідок обстрілу в нічний час колони автотранспорту на блок-посту "ДНР" в Оленівці загинуло четверо мирних жителів, дев'ять осіб – поранено. Завдяки оперативному розслідування волонтерів вдалося довести, що обстріл був провокацією "ДНР". Розвідка та спостерігачі не виключають повторення російськими військами провокаційних обстрілів з метою перекласти відповідальність за ескалацію конфлікту на українську армію.
Представник України на мінських переговорах Безсмертний вийшов зі складу делегації. Він заявив, що проводити вибори на окупованій території Донбаса не можна, оскільки ситуація в регіоні постійно погіршується. За його словами, фінансування виборів Україною означатиме й визнання незаконної влади. На думку глави української делегації Кучми, без вирішення питання безпеки на Донбасі неможливо приступити до вирішення інших питань, у тому числі щодо виборів.
Прес-секретар президента РФ Пєсков заявив, що сторони мінських домовленостей мають або їх виконати, або визнати свою нездатність зробити це.
При цьому заступник міністра закордонних справ України Пристайко, виступаючи в ООН, заявив, що Україна готова провести вибори цього літа та визнати "представників населення окупованих територій". Благодійний фонд "Майдан закордонних справ" представив результати опитування, проведеного службою SOCIS на замовлення телеканалу "1 + 1". Більшість українців вважають, що мінські домовленості вигідні, перш за все, Росії. Люди не вірять в те, що переговори приведуть до закінчення війни та укладені від їх імені та в їх інтересах. Переважна більшість опитаних переконані, що зміни до Конституції України мають прийматися на загальнонаціональному референдумі. Глава фонду Яременко заявив, що українське суспільство дезорієнтоване, не бачить чіткого плану врегулювання конфлікту, а з боку влади немає чітких меседжів зі стратегії і тактики врегулювання. За його словами, "мінський процес" зайшов в глухий кут і не має перспектив, а у керівництва країни залишилося зовсім небагато часу для прийняття рішення про свою позицію в переговорах про врегулювання на Донбасі. Можливим варіантом він називає розширення складу учасників, включення до нього представників США та ЄС і перенесення переговорів в інше місце, оскільки керівництво Білорусі є партнером Росії і діє в її інтересах.
Адвокат Надії Савченко заявив, що вона виконала всі процедури, необхідні для її передавання в Україну, і термін її повернення залежить від рішення влади Росії. Такі самі документи підписали ще кілька українських політв'язнів, засуджених російськими судами.
Таким чином, підготовано ґрунт для обміну українців на російських військовослужбовців і (можливо) на заручників, яких утримує керівництво донбаських "республік". Обмін заручників, що був узгоджений на переговорах у Мінську та мав відбутися до великодніх свят, зірваний бойовиками без оголошення причин.
Одним із можливих причин неперешкоджання владою РФ процесу обміну аналітики називають примус України до виконання своїх зобов'язань із мінських домовленостей.
Помічник держсекретаря США Нуланд під час візиту до Києва зажадала провести вибори на окупованій території у липні 2016 року, що відповідає даті "виборів", оголошених ватажком "ДНР" Захарченком. Крім того, Нуланд наполягає на неухильному дотриманні Україною своїх зобов'язань із мінських домовленостей, зокрема, внесення змін до Конституції із фіксацією "особливого статусу" окупованих територій та оголошення амністії бойовикам. Експерти та громадянське суспільство вважають, що прийняття керівництвом України цих умов спричинить загострення суспільно-політичної ситуації у країні та запустить процеси розпаду державності. Порошенко своєю бездіяльністю в "мінському процесі" фактично обмежив свободу маневру, і тепер Захід заради "замирення" вимагає від України виконати її частину зобов'язань з "мінських домовленостей", не гарантуючи при цьому виведення російських військ і контролю України над державним кордоном.
Глава МЗС Німеччини Штайнмаєр оголосив, що наступна зустріч міністрів закордонних справ "нормандської четвірки" відбудеться 11 травня. Її темою буде проведення виборів на Донбасі, оскільки, за його словами, "тепер для цього є конкретні пропозиції".
"Вибори" фактично закріплять російський протекторат над окупованою територією, перетворять конфлікт на внутрішньоукраїнський, зробивши бойовиків стороною переговорів, а також дозволять пом'якшити режим європейських санкцій проти Росії або геть скасувати його.

Звільнено голову Луганської військово-цивільної адміністрації

Президент Порошенко звільнив главу Луганської військово-цивільної адміністрації Туку, призначивши замість нього депутата від Блоку Порошенка – Гарбуза. Туку  призначено заступником міністра з окупованих територій.

Гарбуз, за ​​свідченням очевидців, привозив на Майдан "тітушек" і був помічений у контактах із російськими "козаками". Тука, перед призначенням Гарбуза, заявив, що в них однакові погляди на розвиток області. Дані про усунення Туки просочилися до соцмереж ще місяць тому. Призначення Гарбуза може свідчити про підготовку до проведення виборів на окупованих територіях, оскільки для реалізації проекту будуть потрібні повністю лояльні владі виконавці.

No comments:

Post a Comment