09—15 січня 2017 Україна: Головні події і теми тижня

Головні теми тижня 09—15 січня 2017 від "Digests & Analytics Ukraine"

Гривня котиться вниз – Банкопад триває – Страждання по мінімальній зарплаті – Несподівана фінансова поліція – Українська влада не планує звільняти Донбас – Торгівля заручниками в самому розпалі

Гривня котиться вниз

У перші два робочих дні року через незбіг вихідних днів в Україні та на західних ринках курс гривні зміцнився. Однак надлишки валюти, що накопичилися на рахунках експортерів, швидко вичерпалися, і гривня почала стрімко дешевшати, незважаючи на валютні інтервенції Нацбанку.
Падіння було зумовлено комбінацією системних і ситуативних чинників. Експортери не поспішають продавати 35 % валютної виручки, що залишилася, очікуючи зростання курсу. Крім того, наприкінці року вони отримали великі суми відшкодування ПДВ, тому не відчувають нестачі у гривні. Зростання залишків на кореспондентських рахунках банків до 51,9 млрд грн за відсутності реального кредитування призвело до появи частини цих коштів на валютному ринку. Там же опинилися й гроші, зняті з депозитів вкладниками Приватбанку, а також пенсії за січень, виплачені в грудні 2016 року. Нарешті, на початку року компанії активно купували валюту для виплати дивідендів іноземним акціонерам. На динаміку курсу впливають й інші ситуативні та довготривалі чинники. Їх комбінація дала вибуховий ефект на міжбанківському та готівковому ринку – гривня ослабла більш ніж на півтори гривні щодо долара, і курс перевищив прогноз на кінець року, закладений до бюджету на 2017 рік.

Курс гривні покотився вниз

Надалі на курс впливатиме безліч факторів, серед яких – падіння світових цін на зерно. Цей фактор уже спричинив зниження валютних доходів агровиробників, незважаючи на рекордний урожай 2016 року. Крім того, диспропорція між імпортом та експортом збільшується – дефіцит зовнішньоторговельного балансу за підсумками 11 місяців перевищив $2 млрд. Є великий шанс, що на ринок потраплять гроші, виплачені Фондом гарантування вкладів вкладникам збанкрутілих банків, а також кошти, зняті з депозитів Приватбанку після закінчення терміну договорів. Ще одним фактором стане зростання грошової маси за рахунок підвищення мінімальної зарплати до 3200 грн.
Затягування із прийняттям бюджету парламентом спричинило затримку видачі чергового траншу кредиту МВФ, що збільшило інфляційні очікування ринку. Уряду також потрібно буде знайти кошти на обслуговування державного боргу – за словами глави НБУ Гонтаревої, на ці цілі буде потрібно $2,6 млрд. Відсутність реальних реформ і системна корупція не дозволяють економіці зростати темпами, що є достатніми для успішного погашення боргів перед міжнародними кредиторами.
За таких умов підтримка стабільності фінансової системи неможлива без продовження кредитування міжнародними донорами. Четвертий транш кредиту програми розширеного фінансування (EFF) у розмірі $1 млрд Україна від МВФ до кінця 2016 року так і не отримала. Офіційний представник Фонду Райс, проте, заявив, що Україна показала прогрес у виконанні вимог програми. Зокрема, вирішено питання докапіталізації банків першої двадцятки, проблемні банки виведено з ринку, Приватбанк, найбільший системний банк, – націоналізовано. Запущено електронне декларування доходів чиновників, підписано меморандум про обмін даними між Національним агентством з питань протидії корупції і Національним антикорупційним бюро. Місія Фонду, після узгодження з Кабінетом міністрів ще кількох питань, може у найближчі тижні рекомендувати раді директорів прийняти рішення про третій перегляд програми та видачу наступного траншу. Голови Мінфіну та НБУ висловили впевненість у його швидкому одержанні, однак дату проведення засідання ради директорів МВФ з цього питання поки не оголошено.
Для продовження фінансування Україні доведеться виконати набагато складніші завдання. Серед них – пенсійна реформа, монетизація субсидій, верифікація соціальних виплат і введення ринку землі. Більшість із вимог МВФ у проекті меморандуму про продовження співпраці пов'язані з "непопулярними рішеннями" та можуть призвести до соціального вибуху. Тому навіть у разі підписання цього документу шанс їх повного виконання є мінімальним. Відповідно, отримання п'ятого та наступних траншів стає вкрай проблематичним.
Тому експерти на кінець року прогнозують курс у діапазоні 28,5–30,0 грн/$, проте є і більш песимістичні оцінки, що свідчить про високі інфляційні очікування та волатильність ринку.

Банкопад триває

Після націоналізації Приватбанку населення України з великим скепсисом ставиться до будь-яких прогнозів щодо стабільності української банківської системи. Більшість чиновників і депутатів зберігають "заощадження" у готівковій валюті, що свідчить про відсутність довіри до вітчизняних банків. Згідно із результатами тестування банків, опублікованими НБУ в грудні, 12 із 20 фінустанов, віднесених до категорії середніх, мають проблеми з ліквідністю або докапіталізацію. Тому нових банкрутств довго чекати не доводиться.

Платинум-банк збанкрутував

Першою ластівкою став Платинум-банк, оголошений неплатоспроможним через невиконання плану докапіталізації. А за кілька днів про ліквідацію заявили власники Фінбанку.
За прогнозом колишнього заступника глави НБУ Рашкована, нинішнього року закриються ще близько 20 банків, їх загальна кількість скоротиться до 75-80. Це вже призвело до фактичної монополізації банківського ринку. На його думку, протягом року частка найбільших банків збільшиться до 93-95 %, а малих і середніх банків другої групи – скоротиться до 2,5 %. Частка іноземних і державних банків може зрости до більш ніж 80 %. Аналітики вважають малоймовірною появу нових іноземних банків на українському ринку у поточному році.
Монополізація шкідлива для будь-якого ринку. Вона вже призвела до зниження ставок із депозитів, які, за прогнозом НБУ, найближчим часом опустяться нижче від 10 %. При цьому вартість кредитних ресурсів майже не змінилася. Лише перевіреним позичальникам видаватимуть кредити за ставкою не менше 13-15% річних, ставки ж для решти будуть значно вищими. Більшість кредитів рефінансування на загальну суму понад 25 млрд грн, виданих НБУ, припало на державні банки, у тому числі Приватбанк. Таким чином, держава пішла шляхом комерційних банків, які видавали кредити пов'язаним особам, адже пов'язаними особами є саме державні банки.
Монополія держави у банківській сфері відкриває широкі можливості для корупції і незаконного збагачення чиновників. З осені не припиняється скандал навколо записів розмов заступника глави НБУ Рожкової, яка допомагала банкірам, у тому числі, власникам банків Платинум і Фінбанк у підтасовуванні документів, лобіюванні призначень лояльних осіб на державні посади, легалізації завищеної вартості заставного майна, "розв'язанні проблем докапіталізації". Рожкова досі перебуває на своїй посаді.
Показово, що власниками Платинум-банку та Фінбанку є Кауфман і Грановський – бізнесмени із ближнього оточення президента Порошенка та його бізнес-партнера Кононенка. Після банкрутства Платинум-банку держава через Фонд гарантування вкладів має виплатити 4,9 млрд грн.
На глав НБУ Гонтареву та ФГВФО Ворушиліна Національне антикорупційне бюро відкрило кримінальне провадження за фактом зловживання службовим становищем при реалізації активів ліквідованих банків. НАБУ також розслідує факт продажу боргових зобов'язань БГ Банку інвестиційної компанії ICU, яка обслуговує підприємства, що належать президенту Порошенку. Глава НБУ Гонтарева до призначення на посаду була співвласником компанії і досі регулярно отримує десятки мільйонів гривень від продажу належних їй акцій. Наприкінці грудня 2016 року вона отримала чергові 53 млн грн.

Страждання по мінімальній зарплаті

Прем'єр-міністр Гройсман заявив, що одними з основних завдань уряду в 2017 році буде зростання економіки та "визначення умов для зростання зарплат українців". Підняттям мінімальної зарплати до 3200 гривень уряд планував різко збільшити платежі до бюджету за рахунок зростання надходжень від податків із заробітної плати та єдиного соціального внеску (ЄСВ). Крім того, велика частина податків і зборів прив'язані саме до мінімальної зарплати, тому з 1 січня 2017 року вони стануть серйозним додатковим навантаженням на населення.
Уряд резонно вважає, що значна кількість працюючих офіційно не оформлені, більш того, реальна заробітна плата набагато вища від офіційної і виплачується роботодавцями "у конвертах". Віце-прем'єр-міністр Розенко повідомив, що із 26 млн осіб працездатного віку (на його думку, це вік від 15 до 70 років) офіційно працевлаштовані лише 16 млн.
Дефіцит бюджету Пенсійного фонду становить понад 140 млрд грн, що, як і в попередні роки, буде покритий за рахунок випуску облігацій держпозики та викупу їх державними банками. Навантаження на бюджет могло би послабити зростання самозайнятості населення, проте законодавчі нововведення, зокрема, вимога сплати ЄСВ приватними особами-підприємцями навіть за відсутності доходів, спричинила масове припинення їх діяльності. За два останні тижні 2016 і два тижні нинішнього року припинили діяльність 158 тис. підприємців. Більшість із них з'являться на ринку праці, частина працюватиме "у чорну", без сплати будь-яких податків. У кінцевому рахунку, після законодавчих нововведень навантаження на бюджет, швидше за все, не знизиться, а зросте.

Гройсман має намір впровадити мінімальну зарплату 3200 грн

Підвищення мінімальної зарплати до 3200 гривень уже призвело до диспропорцій у виплатах бюджетникам, зокрема, зрівнялися зарплати лікарів і медсестер. Крім того, фонд заробітної плати у багатьох бюджетних організаціях залишився на минулому рівні, що змушує їх керівників скорочувати співробітників і переводити їх на неповні ставки та неповний робочий день. Хоча віце-прем'єр-міністр Розенко й обіцяє не допустити подібних випадків та оголосив про створення міжвідомчої комісії із забезпечення виконання рішень щодо підвищення рівня оплати праці, збільшення фонду оплати праці бюджетним працівникам держбюджетом на 2017 рік не передбачено.
Як єдиний метод розв'язання проблеми виплати мінімальної зарплати Гройсман вбачає посилення покарання у разі відходу підприємців у тінь. Він заявив про створення найближчим часом робочих груп для моніторингу ситуації із нарахуванням і виплатою зарплат. Гройсман закликав співробітників "стукати" на роботодавців та обіцяв створити для цього "комунікаційні можливості". Законодавчими нововведеннями право перевірки підприємств і підприємців дано не тільки інспекціям з праці, а й органам місцевого самоврядування. Штрафи за відмову допускати інспекторів на територію підприємств, а також за повну або часткову несплату ЄСВ стали драконівськими.
При цьому прем'єр-міністр стверджує, що поліпшення добробуту громадян буде досягнуто за рахунок створення нових робочих місць. За його словами, він не має наміру утримувати службу зайнятості та безробітних, а "збирається дати людям роботу та нормальну зарплату". Однак, замість поліпшення бізнес-клімату, розвитку індивідуального підприємництва та самозайнятості, уряд намагається закрити дірки в бюджеті, "закручуючи гайки". А остаточним цвяхом у труну малого бізнесу може стати скасування із початку 2018 року спрощеної системи оподаткування та єдиного податку, яку уряд заклав у проект змін до меморандуму про співпрацю з МВФ.
Більшість експертів переконані, що посилення податкового тиску може дати лише короткочасний ефект. У кінцевому рахунку, ручне управління економікою та посилення фіскального навантаження без будь-яких "пряників" для підприємців спричинять згортання ділової та інвестиційної активності, уповільнення економічного зростання і, врешті-решт, зниження надходжень до бюджету. А це критично з урахуванням того, що економіка країни тримається на плаву лише за рахунок зовнішніх і внутрішніх запозичень.

Несподівана фінансова поліція

Верховна Рада "випадково" ліквідувала податкову міліцію під час нічного голосування за зміни до Податкового кодексу. За словами депутата від фракції "Самопоміч" Острикової, поправки до законопроекту вносилися "з голосу", тому розділ про податкову міліцію зник із проголосованого варіанту, а Службу фінансових розслідувань, яку планували утворити замість податкової міліції, так і не було створено. Наразі податкова міліція працює поза правовим полем, підслідність розслідуваних нею справ не змінено, а самі справи нікому не передано. Глава відомства Білан заявив, що робота продовжиться до моменту створення нового органу та прийняття окремого закону про правонаступництво.

Податкову міліцію ліквідовано

Тому Міністерство фінансів уже за добу подало на узгодження до Кабміну законопроект про фінансову поліцію, яка покликана замінити ліквідовану податкову міліцію. У фінполіції, за словами міністра фінансів Данилюка, співробітників силового блоку залишиться не більше чверті, штат буде у 6 разів менше, ніж в існуючому відомстві, а зарплати – набагато вищі. Міністр внутрішніх справ Аваков заявив, що готовий погодитися із таким нововведенням, якщо буде створено сучасну службу фінансових розслідувань, яка замінить усі підрозділи із боротьби з економічними злочинами різних відомств.
Деякі факти свідчать, що ліквідація податкової міліції не була випадковою. По-перше, законопроект Мінфіну з'явився практично миттєво, а на підготовку такого документу потрібно багато часу. По-друге, створення нової служби саме з такою назвою передбачено як одну із вимог МВФ у проекті змін до меморандуму про співпрацю з Україною. Тому можна припустити, що "маленьке підтасовування" у процесі голосування змін до Податкового кодексу було зрежисовано. На жаль, цей епізод у черговий раз підкреслив, що законотворча діяльність парламенту не є системною та допускає маніпуляції. У випадках, коли владі потрібно провести будь-якій необхідний їй закон, вона йде на різноманітні хитрощі та підтасування у порушення регламенту – внесення великої кількості поправок "з голосу", голосування вночі та за закони "пакетом", відкритий тиск і підкуп депутатів.

Електронні декларації – батіг для нелояльних чиновників і депутатів

Національне агентство з питань запобігання корупції нарешті приступило до перевірки електронних декларацій депутатів, представників органів влади та силових структур. Заступник глави НАЗК Радецький повідомив, що повна перевірка займе не більше 180 днів, проте у складних випадках її може бути подовжено ще на півроку. Методику автоматизованої перевірки ще не розроблено та не затверджено Міністерством юстиції, тому співробітники агентства перевіряють декларації вручну. За даними НАЗК, не подали річні електронні декларації 872 чиновника, а 57 – не відзвітували за 2015 рік перед звільненням.

Електронні декларації - засіб примусу нелояльних

До роботи підключилися й правоохоронні органи. Генеральна прокуратура, спільно з Державною фіскальною службою, оголосила про намір перевірити декларації 29 депутатів Верховної Ради через розбіжності даних у деклараціях пов'язаних осіб і сумніви у легальності походження коштів і нерухомості, а також у повноті сплати податків. Детективи Національного антикорупційного бюро після перевірки декларацій відкрили кримінальне провадження щодо 6 депутатів Верховної Ради, 11 суддів, 2 голів райадміністрацій, 1 заступника голови облради та 1 керівника центрального органу виконавчої влади.
У проекті змін до меморандуму про співпрацю з МВФ з'явилася вимога до української влади про надання доступу детективів НАБУ до реєстрів НАЗК. Угоду між відомствами про обмін інформацією вже підписано, тому уряд може відзвітувати про виконання вимоги Фонду.
Більшість експертів упевнені, що електронні декларації буде використано президентом і його оточенням для тиску на чиновників і депутатів. Лояльні декларанти після перевірки прокуратурою зможуть легалізувати незаконно отримані доходи. Яскравим прикладом реалізації такого методу стало закриття кримінальної справи проти депутата від Блоку Петра Порошенка, колишнього власника збанкрутілого Ерде-Банку Демчака, який задекларував 133 млн грн готівки. Населення переконане в незаконності походження коштів більшості декларантів, тому не вірить ні результатам подібних розслідувань, ні в ефективність антикорупційних судів, створення яких також передбачено меморандумом з МВФ. Усі "антикорупційні" структури, створені в останні два роки, фактично працюють на закріплення монополії на корупцію за вищим керівництвом країни.

Українська влада не планує звільняти Донбас

Незважаючи на щоденні обстріли та бої на Донбасі, президент Порошенко, мабуть, вважає неможливим наступ "армій республік" і російських військ ні найближчим часом, ні в доступному для огляду майбутньому. Судячи з усього, і президент Путін також поки не має наміру загострювати ситуацію в "окремих районах Донецької і Луганської областей". Росія навіть дозволила українським військовим і міжнародним спостерігачам провести інспекцію прикордонних районів Ростовської області, у тому числі й з повітря.

Влада не має наміру звільняти Донбас

На думку президента та його оточення, наявних сил із лишком вистачить для утримання "лінії розмежування", а варіант силового звільнення Донбасу не розглядається та не обговорюється. Тому рішення про звільнення в запас, починаючи з квітня, військовослужбовців, які відслужили не менше 2 років, і тих, хто уклав контракт до початку "особливого періоду", виглядає цілком логічним. Некомплект особового складу військових частин Генеральний штаб планує закрити за рахунок офіцерів запасу віком до 43 років, підготовлених в попередні роки військовими кафедрами вузів. Після проходження тримісячної підготовки їх можуть направити на передову, хоча, за словами чиновників Міністерства оборони, остаточне рішення ще не прийнято. Крім того, буде запропоновано подовжити контракт тим, хто перебуває на передовій.
Армія, що сидить другий рік в окопах під обстрілами, утрачає дисципліну та зазнає небойових втрат. За даними Міністерства оборони, 2016 року вони становили 211 чол., Із них 63 – покінчили життя самогубством і 58 – померли від хвороб. Ця цифра порівнянна із бойовими втратами, які становили 256 чол. Аналогічна ситуація – і з протилежного боку лінії фронту.
Сіра зона служить невичерпним джерелом заробітку як для представників влади, що осідлали потоки вугілля, металу, тютюну, алкоголю та продуктів харчування, так і для тих, хто перебуває на передовій, – військовослужбовців і співробітників силових відомств, що "годуються" з контрабанди зброї, наркотиків і дрібних партій товарів. Економіка "республік" також заснована на цих товарних потоках. Отже, ситуація вигідна обом сторонам, а "навчально-тренувальні бойові стрільби" визнаються неминучим і необхідним атрибутом ситуації, що склалася. Проблеми населення й тимчасово переміщених осіб не беруть до уваги обидві сторони, а українська влада намагається на них ще й заробити, "розпилюючи" міжнародну допомогу.
Таким чином, можна констатувати, що президент Порошенко вирішив заморозити конфлікт і перевести його у статус "донбаського Придністров'я". Сам він не наважується про це оголосити й для просування ідеї "мирного співіснування" з "непідконтрольними районами" використовує як чиновників Міністерства у справах окупованих територій і тимчасово переміщених осіб, так і різних політологів і "лідерів громадської думки".
Минулого тижня співробітник "Інституту євроатлантичного співробітництва" Сушко озвучив два способи врегулювання конфлікту на Донбасі. Один із них – "замирення сторін" за типом сценарію, реалізованого у Нагірному Карабасі. Сценарій передбачає припинення вогню, розведення збройних формувань і відновлення комунікацій через пункти пропуску. Другий варіант, який Сушко називає кращим, – подібний до придністровського та може включати розведення сил, відведення озброєнь, відновлення вільного переміщення людей, транспорту й товарів через лінію розмежування.
Це вже третя протягом двох тижнів публікація про необхідність "миру в ім'я відновлення економічних зв'язків", крім статей олігарха Пінчука та директора "Міжнародного центру перспективних досліджень" Філіпчука. Усі ці "рупори влади" заперечують деокупацію та повернення втрачених Україною територій і не припускають порушення домовленостей та активних дій з боку РФ.

Торгівля заручниками у самому розпалі

Питання про повернення осіб, що захоплені та утримуються бойовиками "республік" ОРДЛО, – украй болюче для суспільства, особливо, коли йдеться про полонених військовослужбовців, яких піддають знущанням і тортурам. Але крім військових, у підвалах "міністерств держбезпеки" "ДНР" і "ЛНР" перебуває велика кількість інших людей, у тому числі бізнесменів. Обмін полоненими та "заручниками" із самого початку війни став прибутковим бізнесом і використовується як бойовиками, так і Росією для тиску на Україну. Показово, що з української сторони на переговорах у Мінську зі звільнення "заручників" бере участь проросійський політик Медведчук. А в останні місяці на цій темі активно піариться депутат Савченко, звільнена із російської в'язниці в обмін на двох офіцерів російського спецназу, що були захоплені в ході бою в Луганській області.

Савченко долючилася до процесу обміну полоненими

Процес обміну прихований від громадськості, а його принципи – непрозорі. Українська влада відмовляються оголосити список тих, кого обмінюють, прикриваючись інтересами безпеки "заручників" і їх родичів. При цьому невідомо, кого саме включено до списів осіб, що передаються "бойовикам". Наприклад, у ньому фігурують прізвища злочинців і вбивць, які не мають жодного стосунку до війни на Донбасі, таких, як співробітники "Беркута", які брали участь у розстрілі Майдану. А ватажок бойовиків "ДНР" Захарченко заявив, що до списків Савченко "потрібно ставитися серйозно", хоча вони "неповні".
Тому публікація депутатом Савченко списку "заручників" і зниклих без вести, а також осіб, звільнення яких вимагають "республіки", викликала великий переполох в українських силових структурах. СБУ попередила Савченко про негативні наслідки публікації, проте заборонити це зробити не мала можливості.
В оприлюднених Савченко списках громадські активісти виявили загиблих і військовослужбовців, яких уже повернено, після чого вона заявила, що списки потребують уточнення, а публікація потрібна для того, аби уникнути спекуляцій як з боку Росії, так й України. Вона наполягає на тому, що списки потрібно пред'явити на переговорах "нормандської четвірки" та в Мінську й вважає, що їх оприлюднення змусило українську владу працювати над звільненням полонених.
Невідомо, чи дозволять ці дії звільнити українських громадян, утримуваних у "ДНР" і "ЛНР", але, безсумнівно, що Савченко поламала гру влади, яка передавала бойовикам убивць і колаборантів поза українським правовим полем під приводом "звільнення заручників". Поки що всі спроби української делегації на мінських переговорах розблокувати процес обміну призводять лише до посилення вимог бойовиків – вони збільшують кількість осіб, яких хочуть отримати взамін українських військовополонених і насильно утримуваних ними громадян. Очевидно, що без вказівки із Москви обмін не відбудеться, а наразі російська влада не вбачає в обміні необхідності, підвищуючи градус напруженості в українському суспільстві.