19—25 грудня 2016 Україна: Головні події і теми тижня

Головні теми тижня 19—25 грудня 2016 від "Digests & Analytics Ukraine"

Прийнято бюджет і поправки до Податкового кодексу – Приватбанк націоналізовано – Онищенко знову звинуватив Порошенка у корупції і рейдерстві – Олігарх Новінський замінить Савченко в ПАРЄ – Глава ЦВК Охендовський залишився на свободі – Битва київської влади з МАФами – Бої під Світлодарськом і немирне перемир'я – Нові антиросійські санкції США – Путін не відмовився від планів розвалити Україну зсередини – Ізраїль обурений українським голосуванням у Радбезі ООН

Нічний держбюджет-2017

Бюджетний процес, що, як здавалося, уперше за довгі роки пройде без ускладнень, затягнувся до останніх днів парламентської сесії. Депутати Верховної Ради в авральному режимі прийняли низку законів, на яких ґрунтувалися статті бюджету, і тільки о 4 годині ранку – бюджет у цілому. Його було прийнято внаслідок підкилимних домовленостей і розділу фінансових потоків між партіями та їх бенефіціарами – олігархами.

Гройсман не скриває своєї радісті

Більшість із законів, включаючи закон про бюджет, були проголосовані без ретельного розгляду одразу у кількох читаннях після внесення поправок "з голосу". Безумовно, торги за окремі статті бюджету продовжилися й після "формального" голосування в сесійній залі, оскільки остаточного тексту законопроекту депутати не бачили, а на парламентському сайті він не з'явився навіть після того, як був підписаний головою Верховної Ради Парубієм.
Ні парламент, ні президент не мають наміру змінювати подібний метод прийняття бюджету, оскільки це дає можливість внести корупційні правки поза правовим полем навіть після голосування.
Анонсований розмір дохідної частини бюджету – 721 млрд грн (близько $27 млрд), видаткової – 790 млрд грн (близько $30 млрд). Запланований дефіцит бюджету – 8 % або 77,5 млрд грн ($2,9 млрд).

Депутати знову приймали бюджет уночі

За законопроект голосували не тільки партії правлячої коаліції, але й Радикальна партія, фракції "Відродження" та "Воля народу", а також деякі позафракційні депутати. Дружне голосування депутатів "групи Коломойського" дозволяє припустити, що домовленості олігарха із президентом, про які розповів колишній глава Приватбанку Дубілет, дійсно існують. Судячи з усього, були задоволені й побажання лідера Радикальної партії Ляшка. Проти законопроекту голосували фракції Батьківщина та Опозиційний блок.
Ухвалення бюджету відкриває шлях до отримання наступного траншу кредиту розширеного фінансування МВФ, однак гарантій його отримання найближчим часом уряд не має. Інші вимоги Фонду – прискорена приватизація державних підприємств, реформа пенсійної системи, введення ринку землі та реальні успіхи у боротьбі із корупцією – так і не виконано.

Приватбанк перейшов у державну власність

Президент Порошенко оголосив про націоналізацію найбільшого банку України – Приватбанку. Глава Нацбанку Гонтарева та міністр фінансів Данилюк заявили, що це дозволило зберегти фінансову стабільність. Банк було визнано неплатоспроможним, до нього введено тимчасову адміністрацію. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб підписав договір із Мінфіном про продаж 100 % акцій банку за 1 грн, після чого він повністю перейшов у державну власність. Капітал було збільшено на 29,4 млрд грн – до 50,7 млрд грн. Розрив у ліквідності буде профінансовано шляхом випуску облігацій держпозики із терміном погашення 15 років на суму близько 117 млрд грн. Верховна Рада прийняла закон про гарантування вкладів фізичних осіб державних банків, у тому числі сум, що перевищують розмір відшкодування. Це дозволило уникнути "втечі" 20 млн приватних вкладників Приватбанку та зберегти стабільність фінансової системи.

Прес-конференція Данилюка і Гонтаревої

Країни "великої сімки" та МВФ підтримали рішення українського уряду.
Процес націоналізації пройшов майже безболісно для гривні й не викликав паніку на валютному ринку. Платежі клієнтів поновилися практично в повному обсязі за кілька днів після оголошення про перехід банку у держвласність, хоча деякі обмеження на зняття готівки збережено.
Главою Приватбанку призначено колишнього міністра економіки Шлапака. Нова наглядова рада складається із семи осіб. Це менеджери великих іноземних банків, заступник міністра фінансів Маркарова та радник глави Нафтогазу Алексєєнко.
Деякі експерти вважають, що банк міг би працювати й далі, попри проблеми з ліквідністю. Після його переходу у державну власність чиновники негайно заявили, що банк є ліквідним, а міністерство фінансів перевело до нього свій зарплатний проект.
Глава Мінфіну Данилюк заявив, що як тільки ситуація в банку стабілізується, його буде негайно продано новому власнику. Якщо покупцем стане російський банк, це призведе до передавання агресору персональних і фінансових даних половини населення України.
За деякий час перед новим менеджментом може постати проблема з інформаційною системою Приват24 – ключовим елементом сервісу. Хоча система й належить банку, вона повністю інтегрована до хмарного програмного середовища Corezoid, розміщеного на серверах у США.

Чи буде далі розвиватися Приват24?

Права на хостинг додатку Приват24 належать компанії Middleware, що зареєстрована в серпні 2014 року в американській безподатковій зоні. Представник Middleware, колишній заступник голови правління та керівник центру електронного бізнесу Приватбанку Витязь, заявив, що патенти на систему належать йому. Витязь підтвердив готовність компанії обслуговувати Приватбанк за умови оплати за послуги хостингу додатків за "пільговими тарифами". За його словами, підвищення розцінок для банку поки не планується. Міністр фінансів Данилюк стверджує, що робота системи Приват24 не зупиниться, однак повної гарантії її працездатності в майбутньому не може дати ніхто. Таким чином, важелі впливу на банк залишилися в руках колишніх власників.
Надалі можливі три варіанти розвитку ситуації. Приватбанк може продовжити використання наявної системи, новий менеджмент може купити стандартне банківське рішення й перейти на нього (що займе не менше шести місяців і потребуватиме стикування з наявним ядром), і, нарешті, можливе передавання всього карткового бізнесу до іншого банку, наприклад, до Ощадбанку.
Власники Приватбанку – олігархи Коломойський і Боголюбов, судячи з усього, почали процес виведення коштів із нього через кредити пов'язаним підприємствам одразу ж після підписання перших мінських домовленостей та особливо – після початку тиску влади та особисто Порошенка на групу "Приват" і відсторонення Коломойського та його команди з державних посад.
Про ситуацію із Приватбанком фінансисти знали ще 2015 року, однак у влади не вистачало політичної волі втрутитися до процесу, оскільки найбільший в Україні банк має доступ до фінансових і персональних даних понад 20 млн українських громадян, включаючи представників істеблішменту. У результаті "націоналізація" сталася в момент, коли стало зрозуміло, що якщо нічого не зробити, то ситуація вийде з-під контролю. Діру в балансі державного Приватбанку буде покрито за рахунок платників податків. Коріння проблем банку, безсумнівно, політичні та пов'язані із прагненням президента Порошенка стати головним олігархом країни.

Порошенко зміцнює свою владну вертикаль

Президент Порошенко та його оточення активно вибудовують авторитарну владну вертикаль, яка дозволить йому стати найбільшим олігархом країни та взяти під контроль усі головні фінансові потоки в Україні. Механізмом проведення таких рішень служить Верховна Рада, яка легітимізує законодавчі ініціативи президента, спрямовані на розширення його повноважень і зміцнення впливу на всі гілки влади. Для контролю над депутатами використовуються різноманітні методи, від підкупу до політичного тиску.

"Смотрящий" Порошенка депутат Кононенко

Верховна Рада виключила зі складу делегації у ПАРЄ депутатів Савченко, Найєма та Заліщук. Найєм і Заліщук виключені також із парламентського представництва України в НАТО. До складу делегації у ПАРЄ включено депутата від Опозиційного блоку Новинського, що позбавлений недоторканності за поданням Генеральної прокуратури, усупереч тому, що стосовно нього порушено кримінальну справу. Більшість експертів вважають, що подібним чином влада реалізує підкилимну домовленість із проросійським олігархом, що у такий спосіб здобуває додаткову гарантію захисту від переслідування правоохоронних органів. Відкликання "єврооптимістів" Найєма та Заліщук, які відкрито виступають усупереч вказівкам Порошенка в президентській фракції Верховної Ради, стався з ініціативи бізнес-партнера президента депутата Кононенка, якого називають його "смотрящим" у парламенті.

Онищенко звинуватив Порошенка в корупції

На цьому тлі не пройшла непоміченою відео-прес-конференція з Німеччини депутата Онищенка, який звинуватив Порошенка в узурпації влади, політичній корупції, підкупі депутатів Верховної ради під час проведення важливих голосувань і рейдерських захопленнях підприємств. Адміністрація президента назвала ці висловлювання брехнею та вигадкою, що не підкріплені жодними доказами, однак про серйозність ситуації свідчить нічна нарада в СБУ, куди після прес-конференції Онищенка приїхали Порошенко та Кононенко. Глава СБУ Грицак спробував відбутися жартами, що в СБУ "смачна кава" і "президент має право в будь-який момент приїхати поговорити". Однак неможливо не помітити очевидний зв'язок між звинуваченнями Онищенка та нічними переговорами керівника держави з главою відомства, яке відповідає за зовнішню розвідку.
Наступного дня Національне антикорупційне бюро провело "опитування" Онищенка в режимі відеоконференції, попередивши його про нерозголошення таємниці слідства, що, на думку аналітиків, є спробою припинити поширення компромату проти Порошенка.
Підтвердженням слів Онищенка про рейдерські захоплення власності послужило повідомлення ЗМІ про таємну зустріч у Відні Кононенка з колишнім міністром екології та природних ресурсів Злочевським, власником нафтогазової компанії Burisma і мережі заправок БРСМ. Проти Злочевського було порушено кілька кримінальних справ, колишній чиновник ховається від переслідування за кордоном. Можна припустити, що зустріч має на меті отримання президентом та його оточенням частки у бізнесі Злочевського в обмін на припинення кримінального переслідування.
Перемогою президентської команди слід вважати й авральне голосування депутатами Верховної Ради практично всіх президентських законів, поправок до Податкового кодексу й Державного бюджету на 2017 рік після підтримки "незалежних" депутатів і фракції "Відродження", підконтрольних олігарху Коломойському. Подія сталася відразу ж після націоналізації Приватбанку, що йому належав, унаслідок "певних домовленостей", про які згадав на прес-конференції колишній глава банку Дубілет.
Важливим елементом споруджуваної вертикалі є Центральна виборча комісія, голова якої Охендовський продовжує виконувати свої функції, незважаючи на масові порушення на виборах і корупційні доходи, отримані ним від Партії регіонів. Факт отримання Охендовським грошей із "чорної бухгалтерії" Партії регіонів підтвердила судово-медична експертиза. Крім того, він безпосередньо підпадає під дію закону про люстрацію. Повноваження колишнього складу комісії закінчилися ще в червні 2014 року, одразу після позачергових президентських виборів. Саме Порошенко відповідає за внесення нових кандидатур на затвердження парламенту. Однак, незважаючи ні на що, підконтрольний президенту суд не знайшов підстав для взяття глави ЦВК під варту, більш того, навіть не відсторонив його від виконання обов'язків.
Більшість експертів сходяться на думці, що президент Порошенко дійсно намагається повністю узурпувати владу в парламентсько-президентській республіці, якою є Україна. Однак його планам можуть перешкодити найбільші зовнішні гравці. З оточенням нового президента США Порошенко вже встиг зіпсувати стосунки, а останні події не зміцнюють його позицій.

Війна київської влади з МАФами

Багаторічна війна київської влади з кіосками – МАФами (малими архітектурними формами) увійшла до активної фази. Майже щодня приходять повідомлення про знесення магазинів і торгових рядів. Влада столиці використовує незаконні методи для знищення торгових павільйонів і магазинів, які належать або орендуються підприємцями. Київська мерія стверджує, що законне знесення розтягнеться на роки. По кожному з об'єктів потрібно окреме судове рішення, що не завжди може бути на користь влади. Тому "комунальники" намагаються надати видимість законності "приписами" про демонтаж. У знесення беруть участь "тітушки" – напіввійськові формування, до складу яких, як з'ясувалося, входять переодягнені співробітники правоохоронних органів і курсанти шкіл МВС. Це пояснює відмову поліції застосовувати до них силу навіть у разі виникнення бійок. Знесення відбуваються в нічний час. Між власниками або орендарями споруд і тими, хто здійснюють демонтаж, відбуваються зіткнення.

Київська влада демонтує МАФи

4 грудня знесено МАФи біля станції метро "Політехнічний інститут". Товар, що перебував в них, розграбовано. 8 грудня зруйновано торгові кіоски на ринку "Юність", причому "комунальники" навіть не відключали їх від комунікацій. 15 грудня невідомими в балаклавах за допомогою трактора знесено торгові ряди біля метро "Оболонь". 22 грудня здійснено ще одну спробу демонтувати торгові точки, що залишилися, біля метро "Політехнічний інститут". Унаслідок зіткнення підприємців, які протестують проти знесення, і "комунальників", серед яких виявилися співробітники поліції, постраждало 5 осіб. Результат сутичок 24 грудня біля метро "Харківська" під час знесення кіосків – п'ятеро постраждалих, і знову поліція до процесу знесення МАФів не втручалася.

Нарешті, 25 грудня неподалік метро "Лісова" сталося загоряння складу секонд-хенду, що належить власникам великого речового ринку. Пожежники виявили в згорілому складі загиблу жінку. Причиною пожежі, за версією поліції, став підпал будівлі у чотирьох місцях.
Дійсно, частина кіосків і магазинів не оформлена, і власники торгових точок не мають наміру платити пайові внески до міського бюджету й у подальшому. Однак те, що відбувається в даний момент, є повним правовим нігілізмом.

Як і 5 років тому демонтаж охороняють титушки

Директор комунального підприємства "Київблагоустрій" Кліпа заявив, що знесення МАФів проводиться на законних підставах. Його виконують "підрядники", оскільки наявних у мерії ресурсів недостатньо. Чиновник стверджує, що підрядники для виконання робіт наймають "охорону", яка "змушена носити балаклави через острах помсти власників незаконних ринків".
Використання владою силових методів може призвести до відповідної реакції з боку підприємців, серед яких є учасники бойових дій. Уже неодноразово траплялися підпали техніки підрядників. Експерти не виключають застосування вогнепальної зброї підприємцями, що захищають свою власність. Обстановку розпалює те, що на багатьох місцях після знесення незабаром з'являються нові МАФи, що належать особам, близьким до влади й правоохоронних органів, незважаючи на заяви влади про те, що з 2011 року нові дозволи не видавалися.

Те, що відбувається в Києві, можна розцінити як переділ столичного ринку організованої і стихійної роздрібної торгівлі. Підпал ринку на метро "Лісова" – класичний метод "зачистки території" перед захопленням об'єкта. Угруповання, близьке до влади, послідовно знищує конкурентів, підминає під себе ринки й торгові ряди. При цьому страждають підприємці – орендарі торгових павільйонів, а гроші все одно йдуть повз міського бюджету до кишень чиновників.

Немирне перемир'я після битви під Світлодарськом

Тиждень ознаменувався тяжкими боями під Світлодарськом, де українська армія зазнала серйозних втрат, найбільшіих з літа 2015 року, – 9 військовослужбовців загинули і близько 30 – поранені. Аналіз подій дозволяє припустити, що українські війська проводили локальну операцію з "випрямляння лінії фронту", щоб поліпшити свої позиції. Однак, просунувшись на невелику глибину, українські вояки потрапили під потужний перехресний вогонь бойовиків і зазнали втрат, хоча й закріпилися на проміжних рубежах. Судячи з усього, операцію було сплановано неграмотно, а підрозділи не були адекватно підтримані артилерією. Початок наступу збігся з націоналізацією Приватбанку, що дало підстави деяким експертам припустити наявність зв'язку між цими подіями.

Карта битви під Світлодарськом

У ході переговорів тристоронньої контактної групи в Мінську зі встановлення миру на Донбасі було досягнуто згоди про перемир'я із півночі 24 грудня. Це дозволило знизити гостроту бойових дій під Світлодарськом. Наприкінці тижня українські війська зайшли в селище Новолуганське, розташоване в "сірій зоні", і встановили там блокпост.
На південній ділянці фронту в околицях Маріуполя бойовики постійно обстрілюють і атакують позиції українських військ. Подібна ситуація – і в промзоні Авдіївки. Оголошення перемир'я не знизило напруження зіткнень. Надій на стійке припинення вогню в доступному для огляду майбутньому немає.
У Мінську обговорювали й обмін полоненими, але поки істотних результатів досягти не вдалося. Радник глави СБУ Тандит повідомив, що українська сторона готова в односторонньому порядку передати бойовикам 15 осіб, засуджених судами до різних термінів ув'язнення за тероризм і сепаратизм, як "жест доброї волі", аби розблокувати процес. Спецпредставник ОБСЄ Сайдік наполягає на тому, що для проведення обміну полоненими за формулою "всіх на всіх" потрібно уточнити списки затриманих по обидва боки. Представники бойовиків постійно висувають нові вимоги і не демонструють прагнення домовитися.

Питання з оплати "ЛНР" боргів за воду за два минулі роки так і не вирішено, а міжнародні організації відмовляються їх оплачувати. Українська сторона запропонувала варіант з фірмою-"прокладкою", проте договір про оплату постачання води на окуповану територію та погашення заборгованості не підписано.
Український представник на мінських переговорах Кучма заявив що проведення місцевих виборів на Донбасі неможливо без повного припинення вогню, виведення іноземних військових формувань і взяття під контроль кордону з Росією. Крім того, українська делегація вимагає від бойовиків відвести війська за лінію розмежування, зафіксовану першими мінськими домовленостями 19 вересня 2014 року, у тому числі із Дебальцевого, яке разом із трьома населеними пунктами на півдні Донецької області запропоновано визначити новими ділянками для розведення військ.

Сайдик оголосив про перемир'я

Посол Німеччини в Україні Райхель сумнівається в можливості встановлення контролю над кордоном з Росією до проведення місцевих виборів на Донбасі та наполягає на застосуванні "формули Штайнмайера", яка передбачає спочатку проведення виборів під контролем ОБСЄ й лише потім – передавання Україні контролю над державним кордоном із Росією. Більшість експертів і політиків переконані, що переговори зайшли в глухий кут. Ключ до розв'язання проблеми Донбасу лежить у Кремлі, і будь-які зрушення можливі лише у разі зміни позиції президента РФ Путіна. Україна так і не запропонувала "план Б" для Донбасу. Президент Порошенко, а слідом за ним і всі інші західні політики, наполягають на безальтернативності Мінських домовленостей.
Генеральна асамблея ООН відкрито назвала Росію країною-окупантом у резолюції про порушення прав людини в Криму. США розширили список санкцій щодо Росії через окупацію Криму та включили до нього дочірні структури військово-промислового концерну "Алмаз-Антей", компанії "Новатек", "Темп-банку", а також деяких фізичних осіб. Санкції боляче б'ють по економіці Росії, проте їх явно недостатньо для того, щоб Путін відмовився від агресії в Україні та Сирії. Тому очікувати ослаблення напруженості на Донбасі в найближчому майбутньому не варто. Президент Росії на прес-конференції за підсумками 2016 року підтвердив, що не відмовляється від планів щодо України.

Україна зіпсувала відносини з Ізраїлем

Українсько-ізраїльські відносини помітно охололи після двох подій минулого тижня. Спочатку в Умані хуліганами було сплюндровано могилу єврейського рабина – цадика Нахмана, до якої щорічно здійснюють паломництво десятки тисяч хасидів. Експерти констатували, що така поведінка не є характерною для українського суспільства, а провокація була спрямована на зрив українсько-ізраїльських переговорів на рівні прем'єр-міністрів. Інцидент не спричинив будь-яких наслідків.

Однак голосування української делегації в Раді Безпеки ООН за резолюцію проти зведення нових ізраїльських поселень на західному березі річки Йордан викликало різко негативну реакцію керівництва Ізраїлю. Резолюцію було прийнято завдяки нейтральній позиції США. Ізраїльські ЗМІ стверджують, що Україна проголосувала за резолюцію після дзвінка віце-президента США Байдена президенту Порошенку. Попри те, що резолюція Ради Безпеки має необов'язковий характер і не може зупинити ізраїльську експансію, прем'єр-міністр Нетаньяху викликав послів 9 країн, які проголосували за резолюцію, у тому числі посла України, і розпорядився припинити фінансування деяких структур ООН. Також було скасовано офіційний візит до Ізраїлю прем'єр-міністра Гройсмана, намічений на наступний тиждень.

Нетаньяху відмінив візит Гройсмана

Посол України в ООН Єльченко пояснив, що голосував за резолюцію проти будівництва ізраїльських поселень на палестинській території на західному березі річки Йордан, оскільки ці дії суперечать міжнародному праву, як і окупація Криму Росією. Український МЗС виступає за проведення прямих переговорів між Ізраїлем і Палестиною. Глава МВС Аваков заявив, що питання про голосування української делегації у Раді Безпеки потрібно розглянути на засіданні Кабміну.

Слід зазначити, що Ізраїль не підтримав резолюцію Ради Безпеки, яка засуджує окупацію Криму Росією.
Деякі українські політики та експерти вважають, що якби Україна утрималася при голосуванні, це дозволило б їй "зберегти обличчя". Оскільки адміністрації президента Обами залишилося бути при владі менш ніж місяць, "указівки" віце-президента Байдена можна було б "спустити на гальмах".