10—16 жовтня 2016 Україна: Головні події і теми тижня

Головні теми тижня 10—16 жовтня 2016 від "Digests & Analytics Ukraine"

4 з 6 парламентських партій отримають бюджетне фінансування - Електронне декларування знову пробуксовує - В Україні з'явилася нова партія - Бойові дії на Донбасі не вщухають - Примус України до виконання Мінських домовленостей - Дипломатична перемога України в ПАРЄ - Терміни прийняття "безвізового режиму" знову перенесено

4 з 6 парламентських партій отримають бюджетне фінансування

Національне агентство з питань запобігання корупції прийняло рішення про виділення майже 70 млн грн (близько $2,8 млн) чотирьом парламентським партіям на друге півріччя 2016 року. Від фінансування відмовилися "Опозиційний блок" та "Батьківщина".

НАЗК почав фінансування партій

На думку аналітиків та західних ЗМІ, фінансування українських партій із бюджету є позитивним кроком. При цьому більшість партій не поспішають розкривати свої справжні джерела фінансування. Надані звіти, за словами експертів, "не витримують жодної критики". Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) поки не має наміру штрафувати партії за порушення фінансової дисципліни до моменту, коли воно "запрацює в нормальному режимі". Розмір штрафів, установлених за порушення, є настільки малим, що не становить загрози для лідерів і спонсорів партій. Єдиним реальним важелем упливу може стати припинення фінансування. Депутати та експерти наголошують на необхідності збільшення штрафів за фінансові порушення, а також відкриття доступу до звітів партій в електронному вигляді. Однак навіть відкрита звітність не дасть гарантій прозорості фінансування партій та не виключить можливості відкритого або прихованого підкупу виборців.

"Електронне декларування" знову пробуксовує

Прем'єр-міністр Гройсман зобов'язав чиновників до 31 жовтня заповнити електронні декларації. За несвоєчасне подання декларації та внесення до неї неправдивих відомостей передбачено кримінальну відповідальність, незалежно від указівок прем'єр-міністра. За два тижні до кінцевого терміну подали всього 20% декларацій, сам Гройсман не подав декларації досі.

Чиновники повинні подати декларації до 31 жовтня

Минулого тижня навколо системи розгорнувся черговий скандал. Антикорупційний комітет Верховної Ради не може з'ясувати, кому належать ключі доступу до системи - Національному агентству з питань запобігання корупції або Держслужбі спецзв'язку та захисту інформації. Очільники НАЗК стверджують, що служба спецзв'язку не передавала їм коди доступу.

Позафракційний депутат Єднак повідомив про внесення невідомими особами змін до його вже поданої декларації.
Голова представництва ЄС в Україні Мінгареллі закликав українську владу не змінювати системи та не допустити пом'якшення вимог до декларантів та обмежень публічного доступу до інформації про декларації чиновників.

В Україні створено нову партію "Національний корпус"

Колишній командир полку "Азов" Білецький став лідером нової партії "Національний корпус". В її основі - громадська організація "Цивільний корпус Азова". Серед програмних тез партії - передача президентові всіх важелів влади, включаючи керівництво урядом, легалізація короткоствольної вогнепальної зброї, відновлення ядерного статусу держави, створення Балто-Чорноморського союзу.

З'їзд партії Національний корпус

Деякі аналітики припускають участь у створенні нової партії голови МВС Авакова, який міг підтримати проект у зв'язку з катастрофічним падінням рейтингу "Народного фронту". Саме Аваков ініціював створення полку "Азов" та подальше його включення до складу Національної гвардії. Крім того, для багатьох виглядають підозрілими зв'язки Білецького із головою партії "Братство" Корчинським, якого багато активістів уважають провокатором, який працює на російські спецслужби.
"Національний корпус" є типово лідерським проектом. Сам Білецький не приховує своїх авторитарних нахилів та не прагне до співпраці з іншими партіями націоналістичного спрямування, такими як "Свобода" і "Правий сектор". Усі три партії орієнтовано на одну категорію виборців, загальна кількість яких не перевищує 10%. Багатьох громадян відлякує риторика Білецького та його соратників, тому експерти й політологи сумніваються в тому, що партії вдасться здолати 5%-й бар'єр і отримати представництво в парламенті. При цьому сам Білецький пройшов до Верховної Ради за мажоритарним округом, ще один боєць полку - за списком "Блоку Порошенка".

Бойові дії на Донбасі не вщухають

Обстановка на фронті в Донецькій і Луганській областях залишається украй напруженою. Штаб антитерористичної операції у щоденних зведеннях повідомляє про десятки обстрілів бойовиків, у тому числі із використанням важкої артилерії і танків.

ОБСЄ на мосту у Станиці Луганській

Домовленості Тристоронньої контактної групи на переговорах у Мінську про створення третьої "демілітаризованої зони" в Станиці Луганській знову зірвано, армію досі не було відведено від лінії фронту. Бойовики щодня обстрілюють населений пункт і позиції української армії, будують нові укріплення на контрольованому ними березі річки Сіверський Донець і перекидають додаткові підрозділи до лінії фронту, хоча спостерігачі ОБСЄ повідомили про часткове відведення техніки бойовиків углиб позицій. Міністр оборони Полторак стверджує, що відведення військ не призведе до втрати території і не несе загрози для місцевих жителів, а заступник міністра у справах окупованих територій Тука запевняє, що населені пункти не входять до "демілітаризованої зони".
На думку керівника української групи у Спільному центрі з контролю та координації генерала Кременецького, бойовики не мають наміру дотримуватися домовленостей щодо розведення військ у Станиці Луганській. У двох інших "нейтральних зонах" спостерігачі ОБСЄ зафіксували озброєних бойовиків. Місія ОБСЄ не здійснює цілодобового моніторингу в місцях розведення військ "із міркувань безпеки". Спостерігачі готові патрулювати територію після того, як буде надано гарантії безпеки та безперешкодний доступ до всіх ділянок, а також проведено розмінування "демілітаризованої" території.
Навіть якщо в трьох точках буде досягнуто режим тиші, ніхто з експертів не вірить у припинення бойових дій на інших ділянках фронту. В околицях Маріуполя і в Попаснянському районі українські позиції знаходяться під постійними обстрілами важкої артилерії бойовиків, зіткнення відбуваються в Зайцевому, Авдіївці та Мар'їнці. Офіційні зведення щодня містять відомості про загиблих і поранених українських військовослужбовців. Розповіді політиків про "поступове зменшення напруженості на Донбасі" не відповідають дійсності та дезорієнтують громадськість.

Дипломатична перемога України в ПАРЄ

Українські парламентарі та дипломати досягли відмінного результату, використовуючи трибуну Парламентської асамблеї Ради Європи. Українська делегація змогла протидіяти спробі голови Асамблеї Аграмунта повернути до ПАРЄ російську делегацію, яку було позбавлено права голосу на початку 2014 року після окупації Криму.

Українська делегація в ПАРЄ

Але головним досягненням стало прийняття Асамблеєю резолюції, в якій війну в Україні названо російською агресією, а "ДНР" та "ЛНР" - нелегітимними утвореннями. ПАРЄ закликала Росію вивести свої війська з Донбасу. Ще одна резолюція стосується правового захисту громадян на окупованій території України та амністії учасників бойових дій. Документ підтверджує, що амністія не має поширюватися на осіб, які вчинили військові злочини. Підтверджено факти переслідування кримськотатарського корінного населення російською владою. При цьому ПАРЄ висловила занепокоєння перенесенням на три роки ратифікації Україною Римського статуту, який підтверджує юрисдикцію Міжнародного кримінального суду.
Асамблея поставила під сумнів повноваження російської Державної Думи через проведення виборів в окупованому Криму і підтвердила неможливість проведення виборів на Донбасі до виконання вимог Мінських домовленостей щодо припинення вогню.
Експерти вважають рішення ПАРЄ дипломатичною перемогою України, проте, на думку представника України в Раді Європи Кулеби, делегації розслаблятися не варто.

Примус України до виконання "мінських домовленостей"

Лідери Франції та Німеччини, стурбовані погіршенням ситуації в Сирії і можливим новим напливом мігрантів, не залишають спроби швидко загасити конфлікт на Донбасі. У зв'язку з тим, що Путін категорично не хоче йти на поступки і продовжує заперечувати участь російських військ у бойових діях, канцлер Меркель і президент Франції Олланд намагаються примусити українську владу виконати Мінські домовленості в односторонньому порядку.

Путін, Меркель і Порошенко

Основним способом зменшення військового протистояння вони називають політичне врегулювання відповідно до положень других Мінських домовленостей. Вони мають на увазі проведення виборів у "ДНР" та "ЛНР", внесення змін до Конституції України з наданням "окремим районам Донецької і Луганської областей" (ОРДЛО) широкої автономії та амністію бойовиків до отримання Україною контролю над кордоном з Росією. Президент РФ Путін вимагає від Порошенка імплементації політичних умов Мінських домовленостей одночасно з поліпшенням ситуації з безпекою.

Олланд висловив незадоволення "занадто повільним" виконанням домовленостей, а міністр закордонних справ Франції Оро закликав внести зміни до української Конституції та провести вибори в ОРДЛО відразу ж після встановлення режиму припинення вогню в трьох "демілітаризованих зонах", визначених на переговорах Тристоронньої контактної групи в Мінську. У відповідь на ці пропозиції міністр внутрішніх справ України Аваков назвав висловлювання французького президента "обурливими", неприйнятними для України та спробою вирішити проблему за рахунок здачі України агресору.
Канцлер Меркель запропонувала провести переговори в "нормандському форматі" (Україна, РФ, Німеччина та Франція) в Берліні 19 жовтня, проте Росія не підтвердила готовності брати участь у зустрічі.

Президент Порошенко усвідомлює, що в парламенті немає голосів за "особливий статус" ОРДЛО, проте змушений діяти у відповідності зі своїми заявами про "безальтернативність Мінських домовленостей". Позиції України зміцнилися після прийняття ПАРЄ декларацій щодо ситуації на Донбасі і в Криму, де війну в Україні названо "російською агресією", після чого Порошенко заявив, що Україна не буде виконувати політичної частини Мінських домовленостей до виконання Росією та бойовиками вимог безпеки. Бомбардування сирійських міст російською авіацією викликали різко негативну реакцію Заходу. Голови США, Німеччини та Франції звинуватили Путіна у військових злочинах в Сирії, що, мабуть, стало причиною скасування офіційного візиту російського президента до Парижа і посилило антиросійську риторику європейських лідерів.

У Донецьку вбито бойовика "Моторолу"

Президент РФ Путін заявив про готовність брати участь у зустрічі "нормандської четвірки" тільки в разі успішного завершення консультацій помічників голів держав у Мінську. Єлісєєв, заступник голови адміністрації президента України, повідомив про досягнення взаєморозуміння між учасниками на основі "дорожньої карти Мінських угод, запропонованої президентом Порошенком". За словами Єлісєєва, в ній прописано кроки з припинення бойових дій на Донбасі та доступ спостерігачів до окупованих територій.
Відразу ж після завершення переговорів помічників керівників країн "нормандської четвірки" в Мінську, в Донецьку було знищено одіозного бойовика, громадянина Росії Павлова з позивним "Моторола", який убивав українських полонених. Ватажок "ДНР" Захарченко стверджує, що терориста ліквідували спецслужби України, проте спостерігачі на окупованій території одноголосно заявляють про російський слід. Ліквідація "Мотороли" могла стати наслідком домовленостей Путіна та Порошенка з "політичних питань" і амністії учасників незаконних збройних формувань. У такому випадку найближчим часом слід очікувати усунення ще кількох одіозних бойовиків, що воювали проти України в "арміях" "ДНР" та "ЛНР".
У неділю Порошенко, Олланд і Меркель обговорили в телефонному режимі результати консультацій у Мінську. Рішення про проведення зустрічей голів держав у "нормандському форматі" буде прийнято наступного тижня. Експерти переконані, що спроби примусити Україну в односторонньому порядку виконати Мінські домовленості буде продовжено.

Терміни прийняття "безвізового режиму" знову перенесено

Рада Європи не розглядатиме у жовтні візову лібералізацію для України та Грузії. До порядку денного сесії Ради також не внесено питання про прискорене скасування "безвізового режиму", яке міністри закордонних справ країн-членів ЄС поставили умовою надання візової лібералізації.

Надання Україні "безвізового режиму" знову відкладено

Президент Порошенко, який зробив однією зі своїх головних передвиборних обіцянок надання безвізового режиму, намагається вмовити європейських лідерів прискорити процес, проте рішення, очевидно, буде прийнято тільки після затвердження порядку скасування такого режиму. Експерти вважають, що Рада ЄС все ж таки затвердить візову лібералізацію найближчим часом, при цьому шанси Грузії та України на приєднання до Євросоюзу, з урахуванням зростання євроскептичних настроїв населення низки країн-членів ЄС, є близькими до нуля.