29 серпня – 4 вересня 2016 Україна: Головні події і теми тижня

Головні теми тижня 29 серпня – 4 вересня 2016 від "Digests & Analytics Ukraine"

Порошенко змінив голову своєї адміністрації – На валютному ринку знову неспокійно – Кабмін розширив перелік підприємств, що підлягають приватизації – Підготовка до зимового опалювального сезону й нові тарифи на електроенергію – Парламентські партії фінансуватимуть із бюджету - Систему електронного декларування нарешті введено в експлуатацію - Пожежа в будівлі телеканалу "Інтер" – На Донбасі оголошено перемир'я з 1 вересня - Генпрокурор Луценко назвав винуватців поразки під Іловайськом – "Консульство ДНР” у Чехії – Програма реінтеграції Донбасу – У Пекіні почався саміт G20 – США і Україна розширюють санкції проти Росії

Президент Порошенко змінив голову своєї адміністрації

Президент Порошенко звільнив главу своєї адміністрації Ложкіна і призначив замість нього керівника Харківської облдержадміністрації Райніна. Ложкін очолить Інвестиційну раду при президентові й залишиться радником Порошенка.
Політолог Небоженко пов'язує звільнення Ложкіна з бажанням відсторонитися від помилок Порошенка у внутрішній і зовнішній політиці і дій, спрямованих на зміцнення його авторитарної влади. Крім того, на цій посаді він не мав можливості ефективно конвертувати владу в гроші. На думку Небоженка, Порошенко вже не потребує комунікації з олігархами, оскільки вибудував "президентську вертикаль" і має можливість упливати на них за допомогою силових структур. Президент не збирається міняти своєї успішної політики імітації реформ, маніпулювання і залякування населення країни. Завданням нового глави адміністрації Райнін буде залагодження і використання конфліктів між органами влади, силовими структурами та бізнес-групами. Райнін повинен буде прийняти на себе весь негатив від діяльності президента.

Райнін и Ложкін

Низка аналітиків уважають, що призначення "технічного глави адміністрації" посилить позиції одного з "тіньових кардиналів" - першого заступника глави адміністрації президента Ковальчука, який відповідає за "слухняність" парламенту й роботу в президентській партії "Блок Порошенка". Це важливо з урахуванням спроб опозиції, скориставшись різким зростанням тарифів і падінням рівня життя, розхитати ситуацію в країні і змусити Порошенка провести позачергові парламентські вибори. Згідно з останніми опитуваннями громадської думки, результати виборів будуть провальними для президентської партії і можуть істотно змінити політичну карту країни.

На валютному ринку знову неспокійно
Офіційний курс гривні швидко знижується, за тиждень по відношенню до долара він упав на 5%. НБУ спробував погасити ажіотажний попит на валюту, вперше з квітня продавши на аукціоні $ 110 млн, що призвело до уповільнення падіння курсу. Попит на валюту на міжбанківському ринку помітно перевищує пропозицію. Пік падіння припав на виплату Україною купона за облігаціями в розмірі $ 505 млн. Відсутність коливань на валютних ринках інших країн свідчить про те, що падіння гривні - суто внутрішня українська проблема. Національний банк стверджує, що падіння курсу спричинене сезонним збільшенням попиту на валюту, корекцією цін на зернові на світовому ринку і загостренням ситуації в Криму і на Донбасі. Прем'єр-міністр Гройсман переконаний, що підстав для девальвації національної валюти немає і в НБУ є достатньо резервів.

На валютному ринку неспокійно

У пресі з'явилася інформація про те, що рада директорів МВФ готова розглянути виділення чергового траншу кредиту Україні у другій половині вересня. У графіку засідань до 14 вересня прийняття рішень по Україні не заплановано.
Незважаючи на чергове перенесення термінів розгляду українського питання, міністр фінансів Данилюк знову стверджує, що Україна близька до отримання чергового траншу кредиту. За попередньою домовленістю з МВФ, його сума може скласти $ 1 млрд. До отримання кредиту прив'язані й інші грошові вливання в економіку країни, зокрема, отримання кредитних гарантій від уряду США на суму $ 1 млрд. Гроші МВФ можна буде використовувати тільки для поповнення золотовалютних резервів НБУ , проте це дасть інвесторам сигнал про стабільність ситуації. Посол США в Україні Пайетт у своєму останньому виступі перед ротацією заявив, що в України є достатньо грошей, ситуація на валютному ринку стабільна і владі країни варто зосередитися на проведенні реформ і боротьбі з корупцією. Розгляд питання про виділення другого траншу кредиту розширеного кредитування МВФ переносив багато разів з осені 2015 року, а узгоджена сума зменшилася з $ 1,7 млрд до $ 1 млрд. За словами іноземних спостерігачів, головною умовою для виділення грошей є результати боротьби з корупцією, яких немає, а "процес боротьби" донорів уже не цікавить.
Президент Порошенко і прем'єр-міністр Гройсман переконані, що МВФ надасть черговий транш найближчим часом, що заспокоїть валютний ринок і дозволить досягти запланованих фінансових результатів за підсумками року.

Підготовка до зимового опалювального сезону і нові тарифи на електроенергію

Зима вже не за горами, а газу в підземних сховищах усе ще недостатньо для проходження опалювального сезону. Прем'єр-міністр Гройсман заявив, що уряд найближчим часом прийме рішення про те, скільки газу необхідно для опалення в зимовий період. За різними оцінками, буде потрібно від 14,5 до 17 млрд м3. На 4 вересня запаси газу в сховищах склали 12,6 млрд м3, за добу в них закачується близько 60 млн м3.
Гройсман повідомив, що кредит Світового банку на $500 млн на закупівлю газу для забезпечення опалювального сезону буде виділено в жовтні. Кредит прив'язаний до відновлення кредитування Міжнародним валютним фондом. Чиновники Єврокомісії не виключають, що для забезпечення газопостачання Європи і України з Росією у 2016 році буде підписано угоду про "газовий пакет", що містить гарантії ЄС в оплаті Україною російського газу.

Частково газ можна було б замінити вугіллям, але його запаси на теплових електростанціях невеликі, навіть у порівнянні з попередніми роками. Одним із можливих варіантів є закупівля вугілля за кордоном. Згідно з даними статистики, у 2015 році Україна імпортувала вугілля на загальну суму $1,6 млрд. Основними постачальниками були Росія, Казахстан і ПАР. Міністр енергетики Насалик стверджує, що вугілля з окупованої території наразі не поставляється, всі потреби закриваються зарубіжними поставками. Загальна потреба у вугіллі українських

З 1 вересня знову підвищено тарифи

електростанцій становить близько 1 млн т на місяць. У першому кварталі Центренерго закупило у державній компанії Укрінтеренерго через гонгконгский офшор 150 тис т антрациту під виглядом південноафриканського, який доставили в Україну російською залізницею і який за всіма параметрами відповідав донбаському. Інцидент так і не було розслідувано. За 2 роки війни українська влада не створила альтернативи вугіллю, що добувається в "ДНР" та "ЛНР", для чого потрібна реконструкція котлів ТЕС на роботу з "газовим вугіллям", який у достатній кількості видобувається на неокупованій території. Замість цього Національна комісія з регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг переклала все цінове навантаження на споживачів, збільшивши ціну за допомогою формули, яка передбачає, що паливо поставляється через порт Роттердам, навіть якщо воно видобувається в Україні. Формула збільшує прибутки олігарха Ахметова, якому належить більшість антрацитових шахт.

З 1 вересня укотре зросли тарифи на електроенергію на населення. Для більшості домогосподарств, які споживають від 100 до 600 кВт • год, тарифи підвищилися на 30%, до 1,29 грн за 1 кВт•год.
Заборгованість населення за опалення і гаряче водопостачання досягла 5 млрд грн і продовжує стрімко зростати. Середня ціна субсидії для одного абонента з урахуванням компенсації 150 кВт•год електроенергії склала 404 грн. При цьому дотації, перераховані з бюджету за 7 місяців 2016 роки тільки газопостачальним компаніям, перевищили вартість спожитих послуг на 11 млрд грн.
За оцінкою експертів, заборгованість буде швидко накопичуватися, особливо після початку опалювального сезону, коли населення буде змушене платити постачальникам за новими тарифами. Субсидії лише незначною мірою поліпшать ситуацію. Це може призвести до кризи неплатежів підприємств-постачальників теплової та електричної енергії Нафтогазу і відключення частини споживачів. Зобов'язання уряду перед міжнародними кредиторами практично виключають імовірність списання боргів цих компаній Нафтогазу.
Кабмін намагається підвищити енергоефективність і частково компенсує населенню "теплі кредити", проте споживання газу знижується несуттєво, щоби поліпшити ситуацію. Якщо уряду не вдасться впоратися з проблемою, напруга в суспільстві зросте. Це загрожує соціальними потрясіннями і ослабленням обороноздатності країни в умовах безперервних військових дій на Сході і зростання російської військової загрози.

Парламентські партії фінансуватимуть із бюджету

Національне агентство по запобіганню корупції прийняло рішення про фінансування політичних партій із державного бюджету. Відповідно до набраної кількості голосів на

Парламентські партіі отримають фінансування з бюджету

попередніх виборах, "Народний фронт" отримає 100,8 млн грн, Блок Порошенка – 99,9 млн грн, "Об'єднання САМОПОМІЧ" – 49,9 млн грн, Опозиційний блок – 42,7 млн, Радикальна партія – 33,8 млн грн, партія "Батьківщина" – 25,9 млн грн. Решта партій підтримки не отримають. Опозиційний блок одразу заявив, що не братиме коштів із бюджету.
Громадянське суспільство неоднозначно поставилося до цієї новації. Низка експертів переконані, що такий порядок не збільшить прозорості фінансування партій, зате знизить фінансове навантаження на олігархів, які фактично є власниками цих партій, і дозволить їм перенаправити кошти, що звільнилися, на лобіювання власних економічних і політичних цілей.
Таким чином, закон про фінансування політичних партій вніс дисбаланс між фінансовими можливостями парламентських і непарламентських політичних сил і фактично законсервував існуючу партійну систему.

Кабмін розширив перелік підприємств, які пlдлягають приватизації

Урядовий комітет із питань економічної і фінансової політики схвалив приватизацію у 2016-2017рр понад 300 найбільших державних підприємств, включаючи "Турбоатом", "Електроважмаш", Державну продовольчо-зернову корпорацію і Об'єднану гірничо-хімічну компанію.
На засіданні Кабміну частково схвалені поправки до методики оцінки об'єктів приватизації. Це дозволить знизити ціну продажу Одеського припортового заводу, на який на попередньому конкурсі не знайшлося покупців. Фонд держмайна обіцяє озвучити стартову вартість продажу підприємства на наступному тижні.
Момент для продажу підприємств обрано найгірший у зв'язку з украй низькою вартістю активів через війну в країні і кризу, однак уряд не має наміру гальмувати процес.

Систему електронного декларування доходів чиновників нарешті введено в експлуатацію

Систему електронного декларування нарешті введено в експлуатацію після атестації Держслужбою зі спецзв'язку і захисту інформації. Перші декларації зареєстровано 3 вересня. Протягом першого року електронні декларації мають заповнювати тільки вищі чиновники і

Електронне декларування нарешті працює

працівники правоохоронних органів. Національне агентство по запобіганню корупції вирішило, що декларації, внесені в систему до 1 вересня, мають бути введені повторно. Заступник глави адміністрації президента Шимків уважає, що і закон про електронне декларування, і сама система вимагають доопрацювання. Шимків не зміг подати декларацію, оскільки його цифровий підпис не було прийнято системою.
Президент Порошенко заявив, що запуск декларування розділить систему держслужби на час "до" і "після" її введення. Порошенко вважає себе одним із авторів цієї системи. За його словами, зрив запуску 15 серпня мав суто технічний характер, його буде розслідувано із залученням міжнародних експертів і громадськості.
Електронне декларування було однією з основних вимог міжнародних кредиторів і Єврокомісії для продовження фінансування і надання Україні режиму візової лібералізації.
Представництво ЄС заявило, що оцінюватиме запроваджену новацію не за фактом запуску системи, а за її безперебійним функціонуванням і результатами використання, зокрема, кримінального переслідування за подання неправдивих декларацій.

Пожежа в будівлі телеканалу "Інтер"

У Києві в будівлі служби новин телеканалу Інтер виникла пожежа після того, як охорона будівлі почала бійку з громадськими активістами. Пожежу загасили, співробітників каналу евакуювали. Поліція затримала кількох учасників пікету, більшість яких випустила без пред'явлення звинувачення.

Хто підпалив будівлю каналу "Інтер"?

МВС розглядає кілька версій підпалу, одна з яких - участь у підпалі самих співробітників Інтера, тим більше, що охорона відмовилася надати відео з камер спостереження. Пожежа виникла за день до широкомасштабної акції протесту, запланованої на 5 вересня, і стала інформаційним приводом для російських ЗМІ, які звинуватили в тому, що трапилося "націоналістів", а владі дорікнули в нездатності "захистити свободу слова".

В останні кілька місяців канал опинився в епіцентрі гучних скандалів у зв'язку з контактами керівництва Інтера з владою самопроголошених донбаських "республік" і просуванням російських пропагандистських матеріалів. Національна рада з питань телебачення і радіомовлення так і не змогла позбавити телеканал ліцензії, незважаючи на кілька випадків порушення закону про трансляцію програм із російськими артистами, зокрема за демонстрацію російських "Блакитних вогників" у ніч на 1 січня у 2015 і 2016 роках. Канал "Інтер" належить олігархові Фірташу і його бізнес-партнеру Льовочкіну, голові адміністрації колишнього президента Януковича, і проявляє відверто проросійскую позицію.

З 1 вересня оголошено перемир'я на Донбасі

З півночі 1 вересня набула чинності угода про припинення вогню на Донбасі, після чого різко скоротилася кількість обстрілів і зіткнень по всій лінії фронту. Українське керівництво запевняє, що буде виконувати перемир'я в односторонньому порядку, незважаючи на обстріли бойовиків і відмову від відведення важкої техніки від лінії фронту. Мінська контактна група висловилася за продовження перемир'я і після цієї дати. Незважаючи на оголошений режим тиші, бойовики продовжують обстріли позицій української армії. Найбільшу кількість обстрілів зафіксовано в Широкиному, Мар'їнці, промзоні Авдіївки. Кілька українських військовослужбовців поранені. Українська армія у відповідь вогню не відкриває.

На Донбасі - хрупке перемир'я

Заступник глави місії ОБСЄ Хуг заявив про значне зниження рівня насильства, проте, за його словами, говорити про повне припинення вогню ще рано. Чиновники зовнішньополітичних відомств США та Німеччини привітали зниження рівня протистояння на Донбасі і сподіваються, що припинення вогню дозволить перейти до подальшої реалізації Мінських домовленостей. Деякі спостерігачі пов'язують затишшя на фронті з самітом G20 в Пекіні. На їхню думку, подальші події багато в чому будуть визначатися результатами переговорів президента РФ Путіна з лідерами західних держав.
Поблизу державного кордону з Україною і в окупованому Криму Росія проводить широкомасштабні командно-штабні військові навчання "Кавказ 2016" з використанням усіх видів військ і флоту. Про серйозність потенційної загрози свідчить риторика української влади, яка заявляє про можливий наступ російських військ. До кінця вересня в Україні буде проведено дві хвилі зборів резервістів 9 бригад із бойовими стрільбами.
Прес-секретар президента РФ Пєсков озвучив вимоги Росії, на додаток до припинення вогню. Україна має провести амністію бойовикам "ДНР" та "ЛНР", визнати особливий статус донбаських "республік" і дозволити проведення на їх території "місцевих виборів". РФ закликає моніторингову місію ОБСЄ посприяти в дотриманні домовленості про припинення вогню. На неформальній зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів ЄС у Братиславі єврокомісар із закордонних справ Федеріка Могеріні заявила про готовність Євросоюзу наростити зусилля для виконання Мінських угод, зокрема проведення місцевих виборів на Донбасі. На думку глав МЗС, "нормандський" і "мінський" формати переговорів є єдиним способом урегулювання на Донбасі, хоч дипломати і визнають, що Мінські угоди не виконуються. Міністр закордонних справ Німеччини Штайнмайєр заявив, що під егідою ОБСЄ готується новий документ щодо врегулювання на Донбасі "для підтримки крихкого перемир'я". Він висловив незадоволення імплементацією Мінських домовленостей як Росією, так і Україною і назвав "явно недостатнім" рівень безпеки на Донбасі. На думку низки експертів, одним із варіантів нової угоди може стати введення на Донбас поліцейської місії ОБСЄ за участю російського контингенту. У цьому випадку іноземні легіонери будуть розміщені по той бік лінії фронту у найближчому тилу української армії для забезпечення неможливості ведення вогню у відповідь. Рішення про введення місії має бути схвалене Верховною Радою, однак президентові нелегко буде домогтися його прийняття парламентом.

Генпрокурор Луценко назвав винуватців поразки армії під Іловайськом

Генеральний прокурор Луценко повідомив на засіданні парламентського комітету з безпеки і оборони, що в результаті поразки української армії під Іловайськом у 2014 році загинули 366 осіб, 429 - були поранені і 300 - потрапили в полон. Збройні сили зазнали матеріальних втрат у розмірі 300 млн грн. За словами Луценка, причинами трагедії стали державна зрада президента Януковича, розкрадання військового майна, дезертирство і невиконання наказів командування, помилки керівництва антитерористичної операції і Генерального штабу, а також пряма російська агресія. Виходячи з висновків прокуратури, президент не несе відповідальності за поразку. Луценко вважає, що вторгнення російських військ на Донбас почалося 24 серпня 2014 року. Депутат фракції Блоку Порошенка Винник стверджує, що помилки вищого командування не зіграли вирішальної ролі в поразці під Іловайськом.

2 роки поразки ВСУ під Іловайськом

На думку учасників битви під Іловайськом, відповідальність за поразку несуть президент Порошенко як Верховний головнокомандувач, начальник Генерального штабу Муженко, колишній міністр оборони Гелетей, командувач військами сектора "Д" Литвин, командувач оперативним з'єднанням "Південь" генерал Хомчак і командири добровольчих батальйонів Семенченко та Береза. Низка військових експертів стверджує, що наказ про відступ мали віддати при отриманні відомостей про вторгнення російських військ. Низка спостерігачів уважає, що реальні втрати військ були набагато більшими, оскільки частина бійців добровольчих батальйонів не були оформлені документально.
Луценко обіцяє передати справу до суду "найближчим часом", однак, виходячи з озвучених ним результатів слідства, справжні винуватці поразки не будуть названі і покарані.

Програма реінтеграції та відновлення Донбасу

Заступник міністра у справах окупованих територій і ВПО Тука заявив, що на засіданні Кабінету міністрів буде представлено ​​в закритому режимі "секретну стратегію деокупації Криму й Донбасу". Однак оголошений міністром Чернишем документ не має нічого спільного з анонсованою Тукою стратегією деокупації.

Черниш і Тука

В урядовій програмі йдеться про контроль і акумулювання міністерством усіх грошових потоків на відновлення інфраструктури та зміцненні можливостей територіальних громад, які приймають переселенців. Пізніше Черниш підтвердив, що стратегія стосується тільки неокупованих територій. Він повідомив, що спільна комісія ООН, Світового Банку та ЄС оцінила витрати на відновлення Донбасу у $ 1,52 млрд, з них $ 1,237 млрд - на інфраструктуру і соціальні послуги. Для виконання програми відновлення миру на Донбасі Кабмін планує найближчим часом створити координаційну раду, яка складатметься із представників центральних і місцевих органів влади.

"Консульство ДНР" у Чехії

"ДНР" заявила про відкриття "дипломатичного представництва" в Чехії. Міністерство закордонних справ України заявило протест владі Чехії з приводу дій її громадян, спрямованих на легітимізацію самопроголошених донбаських "республік". Влада Чехії стверджує, що "ДНР" не може мати дипломатичних установ на її території, а саме "представництво" є звичайною громадською організацією. Російські пропагандисти повною мірою скористалися презентацією

У Чехії відкрито "консульство ДНР"

відкриття "консульства ДНР" в Остраві. Однак "глава ДНР" Захарченко змушений був визнати, що "консульство в Чехії є "самодіяльністю" окремих військовослужбовців, які проходили службу в лавах "армії ДНР". Проте до громадян Чехії, які брали участь у створенні цієї організації і фактично є найманцями, що брали участь у військових діях в Україні, влада країни не має наміру застосовувати заходів упливу.
МЗС Чехії заявило, що на території країни не може бути консульства невизнаної "Донецької народної республіки", і зажадав від громадянки Чехії не використовувати титул "консула ДНР". У Чехії досить сильні проросійські настрої, парламент республіки більш ніж на третину складається з комуністів, неодноразово заявляв про необхідність зняття санкцій із Росії, та й сам президент Земан відкрито підтримує Росію.

У Пекіні почався саміт G20

Путін, Олланд і Меркель на саміті G20

У Пекіні відкрився саміт двадцятки провідних розвинених держав (G20). Ситуація в Сирії і Україні буде однією з центральних тем як самої зустрічі, так і кулуарних переговорів лідерів держав.

Президент РФ Путін відмовився від проведення зустрічі в "нормандському форматі" в Пекіні, тому туди не запросили президента України. Президент Франції Олланд і канцлер Німеччини Меркель відмовилися обговорювати українське питання без Порошенка, але провели зустрічі з Путіним у кулуарах наради. Судячи з реакції французької преси, Путін і Олланд не знайшли взаєморозуміння з жодного з обговорюваних питань.

США і Україна розширюють санкції проти Росії

США з 1 жовтня запровадили нові санкції проти компаній, що беруть участь у будівництві Керченського моста і холдингу Газпром-медіа. З цими компаніями заборонено працювати американським юридичним і фізичним особам, а їхні активи на території США заморожуються. Речник Держдепартаменту Кірбі заявив, що санкції розширено для припинення можливості їх

США розшили санкції проти Росіх

обходу низкою пов'язаних юридичних осіб РФ.

Координатор Держдепартаменту Фрід повідомив, що в разі продовження агресії Росії в Україні США посилять санкції. Це рішення узгоджене з союзниками з ЄС.
Український уряд додав у санкційні списки 259 фізичних та 46 юридичних осіб Російської Федерації і продовжив дію санкцій щодо раніше внесених до списків 388 російських громадян і 105 підприємств.
Єврокомісар із закордонних справ Федеріка Могеріні стверджує, що в ЄС немає розбіжностей щодо режиму санкцій проти Росії. На саміті ЄС в жовтні будуть обговорювати питання про продовження санкцій на основі аналізу виконання Росією Мінських домовленостей.
Прес-секретар президента РФ Пєсков стверджує, що не варто переоцінювати вплив санкцій, уведених Заходом, на економіку Росії. Проте застосування санкцій США до компаній, які будують Керченський міст (власники яких - Ротенберги - входять до найближчого оточення президента Путіна), і до пропагандистського медіахолдингу Газпром-медіа, судячи з реакції Кремля, було досить болючим.

Повний текст дайджесту доступний лише передплатникам. Оформіть будь ласка, підписку, натиснувши кнопку на боковій панелі.