August 03, 2015

Україна: Головні події тижня 27 липня - 2 серпня 2015

Дайджест головних подій тижня 27 липня – 2 серпня 2015 від інформаційного агентства "Digests & Analytics Ukraine"

На довиборах до Верховної Ради в Чернігові переміг представник Блоку Порошенка — Почався заочний суд над колишнім президентом Януковичем — Росія ветувала створення міжнародного трибуналу по MH-17 — США ввели санкції проти Росії — МВФ виділив черговий транш стабілізаційного кредиту — Конституційний суд схвалив зміни, запропоновані Порошенком — В енергетиці наростає кризова ситуація

В Україні

Конституційний суд схвалив президентський проект змін до Основного Закону

Конституційний суд оголосив, що проект закону щодо внесення змін до Конституції про децентралізацію влади не обмежує права громадян, не розглядається в умовах воєнного чи надзвичайного стану та не є повторним переглядом одних і тих самих положень Основного закону.
Суддя Конституційного суду Шишкін, звільнений президентом Порошенком у порушення Конституції до закінчення терміну його повноважень, заявив, що Основний закон в умовах фактичного воєнного стану не може бути змінений. Шишкін вважає, що функції префектів прописано нечітко, а це дозволяє здійснювати не тільки наглядові, а й керівні дії. Внесення президентською адміністрацією до тексту в ніч перед голосуванням пункту про особливий статус районів Донецької і Луганської областей є фактичною капітуляцією перед Путіним.
Наразі проти кількох суддів Конституційного суду відкрито кримінальне провадження за участь в узурпації влади колишнім президентом Януковичем, що не дає підстави вважати їх висновки незалежними.
На думку експертів, президент має можливість зібрати для прийняття цих змін 300 голосів депутатів не тільки з діючої коаліції, але й з опозиційного блоку. Представники громадськості вважають, що запропоновані зміни до Конституції не мають нічого спільного із проголошеною в них децентралізацією, а спрямовані на побудову президентської вертикалі влади.

Довибори до Верховної Ради у Чернігові

За результатами обробки 100 % бюлетенів на довиборах до Верховної Ради по округу в Чернігові переміг представник президентської партії Березенко. Його головний суперник Корбан, представник дніпропетровського клану, визнав свою поразку. Спостерігачі та експерти за результатами виборів констатують, що влада показала здатність забезпечити результат за допомогою адміністративного ресурсу, який діє сильніше від прямого підкупу виборців. Голосувати прийшли всього близько третини виборців.

Генеральний прокурор відзвітував про стан справ у відомстві

Генеральний прокурор Шокін прийняв відставку свого першого заступника Гузиря, якого пов'язують із гальмуванням розслідування гучних корупційних скандалів у відомстві. На думку експертів, призначений на його місце прокурор Севрук пов'язаний зі звільненим чиновником. Севрук при призначенні заявив, що не потрапляє під закон про люстрацію. Він стверджує, що судді Конституційного суду, щодо яких не відкрито кримінальне провадження за участь в "конституційний переворот Януковича", можуть брати участь у прийнятті рішень судом. Це свідчить про намір влади зберегти важелі впливу на суддів у момент видачі висновку за президентським законом про "децентралізацію" та внесення до тексту Основного закону посилання про особливий статус окупованих територій Донбасу.
Генеральна прокуратура відкрила заочне судове переслідування шести членів клану колишнього президента Януковича й видала близько ста запитів різним країнам про конфіскацію вкраденого колишніми чиновниками майна. Слідчі, які ведуть справу, відмовилися від допиту Януковича в режимі відеоконференції. Шокін звернувся до спецслужб США з проханням про допомогу в розслідуванні "справи Майдану". На думку експертів, заяви генерального прокурора неконкретні, тому викликають безліч питань про склад злочинів і їх доказову базу, зібрану прокуратурою. Заяви Шокіна мають чітко виражений політичний характер – він доводить свою лояльність нинішньому режиму та намагається показати громадськості ефективність розслідування злочинів колишньої влади. У той самий час подання на позбавлення недоторканності деяких депутатів, у тому числі, із правлячої коаліції, свідчать про спроби тиску президента Порошенка на Верховну Раду.

Фінансовий ринок

MВФ виділив Україні другий транш стабілізаційного кредиту в сумі $1,7 млрд. Це стало позитивним сигналом для валютного ринку, який відреагував на подію помітним зміцненням гривні. Глава МВФ Лагард заявила, що програму кредитування не буде припинено навіть у разі оголошення мораторію з виплат, однак сподівається, що Україна його не оголосить. Прем'єр-міністр Яценюк заявив, що кошти МВФ підуть на зміцнення золотовалютних резервів Національного банку й дадуть можливість довести їх до $12 млрд.
У перемовинах з міжнародним клубом кредиторів щодо реструктуризації державного боргу намітилися позитивні зрушення. Кредитори погодилися списати близько 5 % державного боргу України, однак цього недостатньо для забезпечення своєчасного погашення зобов'язань. Вони пропонують подовжити термін виплат і знизити відсоткові платежі, однак відмовляються піти на умови українського уряду, який вимагає списання 40 % боргів. Тим не менш, ринок розглядає зрушення у позиції кредиторів як хорошу перспективу для досягнення взаємоприйнятної угоди найближчим часом. Міністр фінансів Яресько сподівається на допомогу в переговорах з боку міжнародних фінансових інститутів. Експерти прогнозують: у результаті може бути списано від 25 до 35 % держборгу. Україна заплатила черговий купон за облігаціями, проте у вересні має бути погашено все запозичення на суму $500 млн, тому загроза запровадження мораторію залишається високою.
Прем'єр-міністр Яценюк доручив провести перемовини з ЄС про збільшення квот на експорт до ЄС у рамках зони вільної торгівлі, яку буде введено з 1 січня 2016 року. За підсумками півріччя, результати зовнішньої торгівлі з ЄС є невтішними, падіння становило більше третини, порівняно із попереднім роком. Триває згортання зв'язків із головним торговельним партнером попередніх років – Росією, яке становило за підсумками року більше 40 %. Загальне падіння торговельного обороту змушує уряд стимулювати його різними методами, проте загальний спад виробництва та ділової активності в країні не дають приводу для росту валютних надходжень до економіки. Введений з 1 січня 2015 року додатковий імпортний збір не дав помітного приросту надходжень до бюджету, і спікери економічного блоку уряду заявили про його скасування з 1 січня 2016 року або навіть раніше.
На платоспроможність внутрішнього ринку, безумовно, вплине зростання тарифів на житлово-комунальні послуги, які уряд спробував пом'якшити призначенням субсидій. Їх змогли оформити не більше половини сімей, які їх потребують, що дозволяє прогнозувати різке падіння життєвого рівня населення восени, коли люди почнуть отримувати платіжки за опалення.

Криза в енергетиці

Зупинено виробництво електроенергії на Слов'янській і Придністровській ТЕС. Власники підприємств називають причиною зупинки енергоблоків відсутність вугілля. Міністр енергетики Демчишин вважає ці події спробою створити ажіотаж в енергетиці й домогтися від держави визнання завищених тарифів. Попри це, уряд не шукає альтернативні джерела постачання енергетичного вугілля, а орієнтується на постачання палива з формально державних шахт і підприємств олігарха Ахметова, розташованих на окупованих територіях Донбасу. В останні дні нестача енергогенеруючих потужностей становить більше 2500 МВт через планові зупинки на ремонт чотирьох енергоблоків АЕС та ще одного – на позаплановий. Міністр повідомив про постачання більше 900 МВт електроенергії із Росії. Прем'єр-міністр Яценюк оголосив про скликання антикризового штабу для термінового виправлення ситуації в енергетичному секторі.

Війна в Україні

Ситуація у Донбасі

Безперервні бої ідуть у районі Донецького аеропорту та на західних околицях Донецька, різко посилюючись у нічний час за відсутності контролю міжнародних спостерігачів. В околицях Маріуполя після відносного затишшя поновилися регулярні перестрілки. Українські війська припиняють спроби проникнення в тил диверсійних груп. Спікер Генерального штабу Селезньов заявив, що президент доручив членам контактної групи з переговорів у Мінську розробити до 3 серпня документ про демілітаризацію Широкиного. При цьому штаб АТО стверджує, що відводить тільки важке озброєння, а підрозділи залишаються на місці. Добровольчі батальйони виведено з передовою всією лінією бойових дій. Спостерігачі в Донбасі повідомляють, що, попри заяву про відведення, техніка бойовиків перебуває у безпосередній близькості від лінії бойових дій. Обстріли та атаки населених пунктів і позицій української армії з використанням важкої артилерії, танків і ракетних систем не припиняються всією лінією зіткнення. Генеральний штаб констатує, що бойовики не виконують мінські домовленості, а Росія тримає в бойовій готовності на кордоні з Україною більш 52 тис. чоловік, велику кількість важкої техніки та авіації. "Конвої Путіна" щотижня вторгаються до України без контролю на кордоні.
Попри це, президент Порошенко стверджує, що відведення військової техніки та підрозділів української армії для створення "зони безпеки" – єдиний спосіб мирного вирішення конфлікту. На думку експертів, зміни до Конституції, які президент "продавив" через підконтрольний йому Конституційний суд, спрямовані на закріплення існуючого статусу окупованих територій Донбасу.

Україна та світ

Вето Росії на рішення Ради Безпеки ООН з трибуналу MH-17

Прокуратура Нідерландів заявила, що розслідування катастрофи малайзійського авіалайнера рейсу MH-17 у небі над Донбасом близьке до завершення. Звіт про результати буде оприлюднено до середини серпня. П'ять країн, громадяни яких постраждали в катастрофі, звернулися до Ради Безпеки ООН із пропозицією про створення міжнародного трибуналу для всебічного розслідування катастрофи та кримінального переслідування винних.
Рішення Рада Безпеки приймає консенсусом. Росія, яка є постійним членом Ради, має право блокування будь-яких рішень. Президент РФ Путін неодноразово заявляв, що не допустить створення трибуналу, оскільки це суперечить інтересам Росії, яка запропонувала альтернативний проект резолюції.
Рада не спромоглася ухвалити резолюцію про створення міжнародного трибуналу, оскільки РФ застосувала право вето. Ініціатори резолюції засудили позиції Росії. У процесі обговорення представник РФ Чуркін обмовився, що "безкарність настане й щодо тих, хто збивав літак, і тих, хто його направляв до зони військових дій".
Попри блокування Росією голосування щодо створення міжнародного трибуналу з розслідування катастрофи MH-17, більшість членів Ради Безпеки ООН готові використовувати альтернативні способи створення трибуналу, одним з яких є прийняття рішення Генеральною асамблеєю ООН.

Нові санкції США проти Росії


США ввели нові санкції проти російських юридичних і фізичних осіб, а також оточення колишнього президента Януковича, зокрема, список розширено за рахунок дочірніх підприємств "Роснефти" і "Внєшекономбанку", операторів кримських портів і приватних осіб, пов'язаних із керівництвом РФ. Список українських громадян поповнили Андрій Клюєв, олігарх "сім'ї" Курченко, колишній міністр палива та енергетики Ставицький і син президента Януковича. Серед українських компаній, що потрапили під санкції,  – найбільший український "Промінвестбанк" і фірма "МАКО", що належить сину колишнього президента Януковича. Держдепартамент заявив, що ці заходи не пов'язані з вето Росії на резолюцію Ради Безпеки ООН зі створення трибуналу з розслідування катастрофи рейсу MH-17. Росія пообіцяла асиметричну відповідь на введення санкцій.

No comments:

Post a Comment